Спецпроект

На Десятинній має бути і церква, і музей - заява Синоду УПЦ

Священний синод Української Православної Церкви вважає, що Десятинна церква має бути відроджена для молитви за Україну.

Про це йдеться в заяві, розміщеній на офіційному сайті УПЦ МП.

"Історична Правда" наводить заяву з незначними скороченнями:

"...Десятинний храм є символом християнської державності України, що веде свій початок від київських князів. Десятинний храм є духовною святинею українського народу та Української Православної Церкви, яка веде свою історію від Володимирового Хрещення. Десятинний храм та його залишки є пам'яткою історії Києва і України всесвітнього значення.

Десятинний храм має бути відродженим на знак поваги до засновника нашої державності та Хрестителя Київської Русі святого рівноапостольного князя Володимира.

...На цьому місті, згідно княжого заповіту, має постійно підноситися молитва за Україну, українську владу, українську Церкву та український народ.

Залишки фундаментів древньої Десятинної церкви мають бути збережені, музеєфіковані та доступні для вивчення та відвідин прочанами та туристами.


Відродження Десятинного храму - це спільна справа держави, науковців, археологів, музейних працівників та Церкви. Це загальнодержавна та загальноцерковна справа.

Прикладами успішної реалізації подібних проектів є відродження Успенського собору Києво-Печерської Лаври, Свято-Володимирського собору в Херсонесі, Михайлівського Золотоверхого монастиря, а також світовий досвід збереження та релігійного використання святинь в Єрусалимі (Ізраїль), в Греції (наприклад, Собор святого великомученика Димитрія Солунського в Салоніках), в Італії (наприклад, Собор апостола Петра, базиліка Сан Клементе і катакомби в Римі) та інших пам'яток духовної історії людства.

Українська Православна Церква готова до співпраці з архітекторами, археологами, музейними працівниками і є ініціатором проведення конкурсу на кращий проект відродження Десятинного храму.


Священний Синод УПЦ закликає всі зацікавленні сторони вести діалог довкола відродження Десятинного храму у цивілізований спосіб, без політизації та з урахуванням офіційної позиції Української Православної Церкви, що викладена в цій Заяві.  

† Володимир,
Митрополит Київський і всієї України,
Предстоятель Української Православної Церкви

Члени Священного Синоду:
† Никодим
, митрополит Харківський і Богодухівський
† Агафангел
, митрополит Одеський та Ізмаїльський
† Іоанникій
, митрополит Луганський і Алчевський
† Онуфрій
, митрополит Чернівецький і Буковинський
† Нифонт
, митрополит Луцький і Волинський
† Антоній
, митрополит Хмельницький і Старокостянтинівський
† Марк
, архієпископ Хустський і Виноградівський
† Євлогій
, єпископ  Сумський і Охтирський
† Митрофан
, архієпископ Білоцерківський і Богуславський"

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.