АНОНС: Лекція Віталія Скальського про Павла Скоропадського у Дніпрі

7 серпня у Дніпрі відбудеться лекція історика та військовослужбовця "Павло Скоропадський та Українська Держава подвійної ідентичності".

Його характеризували по-різному: прихильники називали його "гетьманом-українізатором" та "будівничим Української Держави", тоді як опоненти – "слинявим малоросійсько-руським генералом", "грабіжником" і "паразитом".

За сім з половиною місяців гетьманату нормалізовано державний апарат. Стабілізовано економіку. Створено Військову академію й проєкт армії. Укладено попередній мирний договір з росією. Відкрито університети, понад сотню гімназій, у тому числі з українською мовою викладання. Вчителів спрямовано на курси українознавства. Засновано Українську національну бібліотеку, Український національний музей і Український національний театр.

Водночас за його гетьманування в Україну приїхали тисячі росіян, які втікали від червоного терору. Росіяни займали високі владні посади. Російська мова отримала високий, хоч і не офіційний, статус. Гетьман підписав Федеративну грамоту з росією. Сталися аграрні заворушення та глобальний страйк залізничників. Пресу цензурували, а політиків ув'язнювали.

Які були мотиви у Павла Скоропадського, ким він був для української державності та які історичні уроки ми можемо винести, - розповість Віталій Скальський – український історик, кандидат історичних наук, дослідник історії Української революції 1917-1921 рр., військовослужбовець 2-го корпусу "Хартія".

Коли: 7 серпня, четвер, 18:00

Де: Дніпро, "Хартія-Хаб" (вул. Барикадна, 20)

Вхід вільний за попередньою реєстрацією.

 

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.