IN MEMORIAM: Відійшла у вічність зв’язкова ОУН Ганна Кульчицька

4 серпня на 96-му році життя відійшла у вічність зв’язкова ОУН Ганна Кульчицька.

Про це повідомило видання "Локальна історія".

Ганна Кульчицька народилася 22 грудня 1929 року у селі Кульчиці. Батько був музикантом, керував капелою. Трагічно загинув під час переходу фронту Другої світової війни від розриву бомби на власному подвір'ї.

Ганна навчалась у Промисловій школі в Самборі. Згодом вступила до Самбірського педагогічного училища, але покинула навчання, бо стала зв'язковою збройного підпілля жіночої мережі ОУН. Переводила повстанців в інші села, переносила заховану під одягом зброю та гранати, допомагала підпільникам, які ховалися в лісах та в криївках в селі.

У вересні 1947 року її заарештували та ув'язнили в Самбірській тюрмі. Жінку засудили до 10 років виправно-трудових таборів і 5 років позбавлення прав. Етапом відправили до Воркути, а звідти до селища Кожва, де вона працювала на будівництві залізничних мостів. Ганну Кульчицьку звільнили у 1956 році.

Після повернення додому закінчила Львівський торгівельний технікум. Працювала в магазині у районному центрі. Після відновлення незалежності України брала активну участь у громадському житті. Була учасницею хору "Діброва", місцевого осередку "Союзу українок". Видала кілька збірок віршів.

Свої спогади про участь в ОУН та УПА Ганна Кульчицька за життя розповіла дослідникам проєкту "Жива історія". 

 

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.