Відкриють браму Заборовського (та інші заходи до 1000-ліття Софії Київської)

До уваги громадськості представлено план заходів з нагоди 1000-річчя Софії Київської, які відбудуться 19-24 вересня 2011 року.

План заходів "Історичній Правді" надала прес-служба Міністерства культури України.


21 вересня

 

11.00-12.30

(актова зала Софійської Трапезної)

Презентація фільму "Софія Київська: перше тисячоліття" (студія "Глас")

13.00-14.30

(Будинок Митрополита)

Відкриття виставки "Пам'ятки українського мистецтва XV-XIXст." з фондів НКПІКЗ

 

15.00

(Будинок митрополита)

Церемонія передачі ікони XV ст. "Розп'яття  з пристоячими", вмкраденої 27 січня 1984 року з Львівського музею українського мистецтва та поверненої в Україну.

16.00

Відкриття після реставрації пам'ятки XVIII ст. - Брами Заборовського


22 вересня

 

11.00-11.30

(нартекс Софійського собору)

вхід по запрошеннях

Урочисте відкриття пам`ятної дошки "Софії Київський - 1000 років"

11.30 - 12.00  

(центральна нава Софійського собору)

вхід по запрошеннях

Презентація пам`ятної монети "Софії Київський - 1000 років", випущеної Національним банком  України

16.00

(мансарда Будинку митрополита) вхід по запрошеннях

Презентація виставкового проекту "Софії Київський - 1000 років" (автор - народний художник України Мирослав Откович)


23 вересня

 

12.00 - 13.00

(Софійський собор, 2-й поверх)

Прес-конференція за участю Міністра культури Михайла Кулиняка, Посла США в Україні, Генерального директора Національного заповідника "Софія Київська" Неллі Куковальскої, присвячена отриманню заповідником "Софія Київська" гранту від Американського посольского фонду зі збереження культурної спадщини)

24 вересня

 

11.30-12.00

Урочистості в Софійському соборі за участі Президента України В.Ф.Януковича

12.00

Урочистості на Софійській площі

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

У 1968 році українці усе більш гостро реагували на події у Чехословаччині. У колись таємних архівах КГБ збереглися тисячі сторінок, на яких оперативники доповідали про різні форми нелояльності та спротиву українців. Були і ті, хто підтримав радянську окупацію ЧССР.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.