Європа визнала право Палестини на незалежність

Європейський парламент визнав легітимною заявку Палестинської національної адміністрації (ПНА) на визнання незалежності палестинської держави.

Про це повідомляє "Джерусалем Пост".

Рішення було ухвалене за підсумками засідання Європарламенту в четвер, 29 вересня. При цьому в резолюції наголошується, що створення палестинської держави можливо тільки шляхом переговорів з Ізраїлем.

Відзначаючи право Ізраїлю на безпеку в рамках власних кордонів, документ Європарламенту визнає за ПНА право на створення власної держави в межах 1967 року. Єрусалим повинен стати столицею обох держав. При цьому одностороння зміна цих кордонів має вважатися недійсною.

Депутати закликали знайти рішення проблеми протягом року.

Рішення було прийнято депутатами Європарламенту одноголосно.

Заявка на визнання незалежності ПНА була подана генеральному секретарю ООН Пан Гі Муну керівником автономії Махмудом Аббасом 23 вересня. 28 числа Рада безпеки прийняла рішення передати заявку на розгляд спеціального комітету.

Проти заявки палестинців виступає Вашингтон, де вважають, що рішення про незалежність має бути прийняте на підставі двосторонніх переговорів між Ізраїлем і ПНА.

Палестинці, у свою чергу, в разі провалу позитивної резолюції розраховують звернутися до Генеральної асамблеї ООН, велика частина членів якої підтримують незалежність Палестини. Однак у цьому випадку ПНА отримає статус країни-спостерігача, що не має права голосу.

Палестинська національна адміністрація (Палестинська автономія, ПНА) була створена в 1994 в якості перехідного уряду Палестини - відповідно до базових погоджень палестинсько-ізраїльських переговорів від 13 вересня 1993 в Осло.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.