СУД ЗАБОРОНИВ БУДУВАТИ БІЛЯ СОФІЇ КИЇВСЬКОЇ

Окружний адміністративний суд Києва за позовом мешканців активістів виніс ухвалу зупинити будь-які будівельні роботи на Гончара 17-23, що відбувається через дорогу від паркану біля собору Святої Софії у Києві.

Про це у своєму блозі на УП повідомив активіст громадянської ініціативи "Збережи Старий Київ" Ігор Луценко.

"Тепер є чітке рішення суду – будувати не можна! Юридична підтримка у вигляді такої прекрасної судової ухвали тепер гарантована протягом мінімум півроку – приблизно стільки може зайняти її оскарження. Рішення набирає сили зразу – власне, завтра і треба йти зупиняти будівництво", — пише він.

"Але виконання рішення ще потрібно домогтися – колись було аналогічне рішення, яке забудовник ігнорував, - наголошує громадянський активіст. - Потрібна буде допомога активістів, ЗМІ та людей із депутатським імунітетом, щоб добитися адекватного виконання рішення суду. Адже будівництво свого часу кришувала Партія Регіонів – видно, вирішили призупинити до виборів Попова".

Нагадаємо, що мова йде про елітний житловий комплекс з доволі цинічною назвою Fresco Sofia. Будівництво відбувається в порушення ряду норм, зокрема, зобов’язань України перед ЮНЕСКО з приводу збереження Софії як пам’ятки світового значення.

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

У 1968 році українці усе більш гостро реагували на події у Чехословаччині. У колись таємних архівах КГБ збереглися тисячі сторінок, на яких оперативники доповідали про різні форми нелояльності та спротиву українців. Були і ті, хто підтримав радянську окупацію ЧССР.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.