На Тернопільщині відкрили пам'ятник Івану Павлу ІІ. ФОТО

У Зарваниці на Тернопільщині відкрили пам'ятник 246-му понтифіку, блаженному Івану Павлу ІІ.

Це відбулося під час Всеукраїнської молодіжної прощі, повідомляє Gazeta.ua.

 

Монумент біля купелі Святої Анни освятив глава УГКЦ, блаженніший Святослав. Пам'ятник споруджено у пам'ять про пастирський візит Папи Римського у 2001 році, під час якого той молився в Києві перед іконою Матері Божої Зарваницької та "віддав свій апостольський візит під її покров". На стелі під постаттю Папи зафіксовано момент, коли він молиться перед іконою Зарваницької Божої Матері в Києві 2001-го року.

 

"Святіший отець у 2001 році, коли перебував зі своїм апостольським візитом в Україні, мав у своїй програмі виділений час для того, щоб помолитися перед Святою Зарваницькою іконою, яка тоді із Зарваниці мандрувала до Києва, до церкви Святого Миколая на Аскольдовій могилі. Папа на той час не міг приїхати до Зарваниці, оскільки це було складно організувати з точки зору безпеки", – розповів отець Андрій Романків, адміністратор Архикатедрального Собору Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці УГКЦ.

Зарваниця на Тернопільщині - духовний центр вірян греко-католицької церкви. Щороку в середині липня сюди пішки сходяться люди з різних куточків України. За переказами, у ХІІІ столітті в Зарваниці віруючим являлася Божа Мати.

Ікона Зарваницької Божої Матері -  одна з найбільш відвідуваних святинь греко-католиків. Щороку тут бувають тисячі прочан. Цьогоріч традиційна липнева проща зібрала 86 тисяч паломників.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.