На монументі жертвам Волинської трагедії у Польщі намалювали червоно-чорний прапор та напис "Слава УПА"

У селищі Домостава в Підкарпатському воєводстві у Польщі на монументі жертвам Волинської трагедії виявили червоно-чорний прапор та напис "Слава УПА".

Про це повідомили польські ЗМІ.

Монумент у Домоставі пошкодили 6 серпня. У нарузі над пам'ятником жертвам Волинської трагедії підозрюють 17-річного українця, якого вже затримала польська поліція. 

"Згідно з висновками співробітників, підліток розміщував на будівлях і пам'ятниках бандерівські прапори та гасла, що пропагують нацистську ідеологію. Свої дії він здійснював на території Вроцлава, Варшави та в селищі Домостава, де минулого тижня 17-річний хлопець образив пам'ятник Волинській трагедії, намалювавши на ньому прапор бандерівців та напис "Слава УПА" українською мовою. Наразі щодо затриманого проводять процесуальні дії", – написав речник міністерства внутрішніх справ Яцек Добжинський.

Скандальний 20-метровий пам'ятник жертвам Волинської трагедії у селищі Домостава відкрили у липні 2024 року. Монумент являє собою величезного орла з короною, на крилах якого назви місць, де українці вбивали поляків. У центральній частині орла вирізано хрест із вилами, на які настромлене тіло дитини. Біля основи пам'ятника зображено сім'ю з дітьми, охоплену полум'ям, а з іншого — також охоплені полум'ям дитячі голови, нанизані на стовпи паркану.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".