Спецпроект

У Польщі переклали працю В.В’ятровича "Друга польсько-українська війна"

Польський переклад своєї відомої книги про польсько-українське протистояння 1940-х історик Володимир В’ятрович презентуватиме на Лемківській ватрі 20 липня.

Український історик, старший науковий співробітник Національного університету "Києво-Могилянська академія" к. і. н. Володимир В’ятрович та видавець, директор видавництва "Український архів" Євген Місило представлять на 31-й Лемківській ватрі у Ждині (Польща) польське видання відомої книги "Друга польсько-українська війна. 1942—1947". Презентація розпочнеться в суботу, 20 липня, о 17:15, повідомляє прес-центр Центру досліджень визвольного руху.

Книга Володимира В’ятровича "Друга польсько-українська війна. 1942—1947" вийшла з друку на початку липня 2013 року у варшавському видавництві "Archiwum Ukraińskie" і вже продається у польських книгарнях. Праця є описом трагічних подій на Закерзонні, Волині та Галичині, побачених очима українського історика молодого покоління. Використовуючи невідомі раніше джерела з радянських , німецьких, польських та архівів ОУН, автор подає причини, перебіг і наслідки збройного конфлікту між поляками та українцями, який вибухнув у 1942 році на Холмщині. Його апогеєм були трагічні події на Волині і Галичині, а фіналом — акція "Вісла" 1947 року.

Видавець Євген Місило зазначає, що видання користується попитом і сподівається, що його поява сприятиме примиренню молодого покоління поляків та українців, пошукам правди про ті трагічні події та забезпечить від забуття імена жертв та їхні могили, а головне — щоб Волинь та акції "Вісла" ніколи не повторилися.

Польське видання праці українського історика В.В'ятровича

"Володимир В’ятрович — непокірний історик, — говорить варшавський видавець Євген Місило. — Він іде проти усталених висновків, хоча, на його думку, згідно з історичною правдою. Переглядає сучасні уявлення польських істориків про витоки польсько-українського конфлікту, число жертв, факт видання керівництвом ОУН та УПА наказу про знищення польського населення. На підставі документів показує, що 11 липня 1943 року УПА атакували і знищили кількадесят сіл на Волині, а не, як пишуть польські історики, кілька сотень. У своїй книзі В’ятрович не відбілює українську сторону конфлікту, подаючи численні приклади вбивств польського цивільного населення, але виступає проти кваліфікації цих дій як "геноциду". Всупереч стереотипам послідовно прагне пояснити польському читачеві причини, через які на Волині та Галичині польську державу і польських осадників українці вважали окупантами. Одну з головних бачить у запереченні поляками права українців на створення на своїй землі власної незалежної держави".

Володимир В'ятрович

"Те, що я називаю "Друга українсько-польська війна", — говорить В’ятрович, — це останній акорд у протистоянні між українцями і поляками, після вичерпання якого були усталені сучасні кордони. Чому війна? Ніхто зі сторін, що були суб’єктами конфлікту, не оголошував війни. Але в історії, у тому числі XX століття, є десятки "неоголошених" воєн. Тим не менше, вони були війнами. Головними суб’єктами цієї війни були збройні сили обох сторін — УПА і АК. Вони мали свої політичні організації, проводили навіть фронтові бої, врешті, визнавали одне одного воюючими сторонами на переговорах 1942—1945 років".

Уперше книга вийшла у Видавничому домі "Києво-Могилянська академія" у 2011 році, у 2012-му — її друге, доповнене видання.

Нагадаємо, що кандидат історичних наук Володимир В’ятрович (36 років) у 2008—2010 роках очолював Архів СБУ та розсекретив колишні архіви КҐБ. У 2010—2011 роках працював в Українському науковому інституті Гарвардського університету. Автор шести книг з історії визвольного руху. Працює в Національному університеті "Києво-Могилянська академія", очолює вчену раду Центру досліджень визвольного руху, член наглядової ради Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького".

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.