ДУГІНА ЗВІЛЬНИЛИ З МДУ ЗА "ПОЛІТИКУ"

Філософ-євразієць Алєксандр Дуґін, який очолював кафедру соціології міжнародних відносин Московського державного університету (МДУ), покинув університет через розбіжності з керівництвом.

Про це він написав на своїй сторінці "ВКонтакте", повідомляє "Дождь".

"З порушенням всіх правил ректор МДУ В.А. Садовничий скасував свій указ ... про моє призначення за конкурсом на посаду завідувача кафедри ... до 2019 року, який сам же підписав місяць тому, - поскаржився Дуґін. - У розмові з деканом Садовничий заявив, що це реакція "певних кіл" на мою позицію по Новоросії. Яких, не уточнив.

За словами євразійця, декана факультету соціології Владіміра Добрєнькова, "російського патріота", також звільнено: "Те, за що боролися ліберали і атлантисти протягом стількох років, сталося".

Екс-завкафедри заявив, що не знає, чому ректор МДУ прийняв таке рішення.

"[Ректор сказав, що] МГУ місце для науки, а не політики, а Дуґін, мовляв, занадто захопився політикою, - заявив Дуґін. - Але далі цікаве: на місце завідувача кафедрою Соціології міжнародних відносин висунутий Жиріновскій".

Зразок філософії філософа Дуґіна

Алєксандр Дуґін вважається одним з головних ідеологів неоєвразійства. Наприкінці 1980-х років він приєднався до антисемітсього товариства "Пам'ять", а в 1994 році разом із Едуардом Лімоновим заснував Націонал-більшовицьку партію.

З приходом до влади Владіміра Путіна Дуґґін пішов із опозиції і став висловлюватися на користь чинної влади. Він очолював кафедру соціології міжнародних відносин МДУ з 2009 року. У травні 2014 його переобрали на новий п'ятирічний термін.

У червні 2014 років Дуґін випустив відеозвернення, де закликав росіян "вбивати, вбивати і вбивати" українців.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.