"Краще жувати, ніж говорити": Разумков щодо перейменування України

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков відреагував на пропозицію радника голови Офісу президента Олексія Арестовича щодо перейменування України на Русь-Україна

Про це він заявив під час брифінгу перед засіданням парламенту 6 вересня, передає Еспресо.TV.

"Іноді краще жувати, ніж говорити", - зазначив Разумков.

 

Він наголосив, що на сьогодні Україна потребує змін, реформ, але точно не потребує змін назви.

"Ми з вами живемо в державі Україна. Я думаю, що це влаштовує 99% наших громадян. Давайте працювати над першою частиною. З назвою якось ми розберемося. Я впевнений, що гратися з назвою країни, з назвою держави… Тим більше намагатися на ньому, вибачте за сленг, хайпанути – це точно не державницька позиція. Я не знаю, в якому стані люди подають коментарі, важко мені відповісти…", - сказав Разумков.

Спікер ВР додав, що в нього немає інформації про підготовку ОПУ подібного законопроєкту і сподівається, що це фейк.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище