"Краще жувати, ніж говорити": Разумков щодо перейменування України

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков відреагував на пропозицію радника голови Офісу президента Олексія Арестовича щодо перейменування України на Русь-Україна

Про це він заявив під час брифінгу перед засіданням парламенту 6 вересня, передає Еспресо.TV.

"Іноді краще жувати, ніж говорити", - зазначив Разумков.

 

Він наголосив, що на сьогодні Україна потребує змін, реформ, але точно не потребує змін назви.

"Ми з вами живемо в державі Україна. Я думаю, що це влаштовує 99% наших громадян. Давайте працювати над першою частиною. З назвою якось ми розберемося. Я впевнений, що гратися з назвою країни, з назвою держави… Тим більше намагатися на ньому, вибачте за сленг, хайпанути – це точно не державницька позиція. Я не знаю, в якому стані люди подають коментарі, важко мені відповісти…", - сказав Разумков.

Спікер ВР додав, що в нього немає інформації про підготовку ОПУ подібного законопроєкту і сподівається, що це фейк.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.