"Краще жувати, ніж говорити": Разумков щодо перейменування України

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков відреагував на пропозицію радника голови Офісу президента Олексія Арестовича щодо перейменування України на Русь-Україна

Про це він заявив під час брифінгу перед засіданням парламенту 6 вересня, передає Еспресо.TV.

"Іноді краще жувати, ніж говорити", - зазначив Разумков.

 

Він наголосив, що на сьогодні Україна потребує змін, реформ, але точно не потребує змін назви.

"Ми з вами живемо в державі Україна. Я думаю, що це влаштовує 99% наших громадян. Давайте працювати над першою частиною. З назвою якось ми розберемося. Я впевнений, що гратися з назвою країни, з назвою держави… Тим більше намагатися на ньому, вибачте за сленг, хайпанути – це точно не державницька позиція. Я не знаю, в якому стані люди подають коментарі, важко мені відповісти…", - сказав Разумков.

Спікер ВР додав, що в нього немає інформації про підготовку ОПУ подібного законопроєкту і сподівається, що це фейк.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.