В Росії відкрили "Сталінський центр"

Російські комуністи з міста Пенза відкрили "науково-історичний і культурний "Сталінський центр".

Про це повідомляє "Інтерфакс" з посиланням на першого секретаря обкому КПРФ Ґєорґія Камнєва.

За його словами, "мета створення центру - популяризація та актуалізація тих практик, які застосовувалися в сталінські часи і які актуальні і зараз".

Камнєв також повідомив, що до відкриття "Сталінського центру" була підготовлена ​​фотовиставка, а також встановлені два агітаційних куба, присвячених діяльності Сталіна.

 

Щодо "культурного напрямку", то йдеться про "вивчення та пропаганду культурної спадщини 1924-1953 років, пропаганду морально-етичних норм радянського суспільства і протидія розкладницькому впливу постмодернізму в культурі та мистецтві".

"Тільки радянський спосіб є альтернативою сучасній культурі споживання", - зазначив Камнєв.

Інші матеріали за темами СТАЛІН та ІДІОТИ

Інтрига їхньої смерті

Убивство відомого політика, полководця, монарха та й просто непересічної постаті завжди оточено таємницею, інтригою, різноманітними більш чи менш вірогідними здогадами й домислами. Уже ці обставини викликають підвищену цікавість до подій, що за ними стоять. Тому тема політичних убивств, котрі з плином часу набувають статусу історичних – вигідне поле для авторів, котрі беруться за неї.

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".