АНОНС: Експерти обговорять, як Росія використовує історію в зовнішній політиці

Чому в Росії так і не відбулась десовєтизація та як це впливає на її європейських сусідів — дискутуватимуть у Києві на круглому столі «Історія як зброя в зовнішній політиці Росії» за участі відомого латвійського експерта, керівника Центру досліджень політики Східної Європи Андіса Кудорса.

На круглому столі "Історія як зброя в зовнішній політиці Росії" виступить голова правління Центру досліджень політики Східної Європи Андіс Кудорс з темою "Суперечлива історія зовнішньої політики Росії проти країн-сусідів" та голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович з темою "Російські історичні міфи в інформаційні війні з Україною".

"Росія не змогла вивчити і засудити тоталітарне минуле радянської епохи, процес десовєтизації не відбувся в повному обсязі. Навпаки — спроби засудження комунізму сприймаються як спроби виступити проти Росії як країни, — вважає Андіс Кудрорс. — Питання історії є одним із інструментів Російської публічної дипломатії на підтримку цілей Росії управляти більш широким регіоном — територією колишнього Радянського Союзу".

 

Також в обговоренні візьмуть участь Надзвичайний і повноважний посол Латвійської республіки в Україні Аргіта Даудзе та голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, Андрій Когут, в.о. директора Центру досліджень визвольного руху.

Модераторка: Аліна Шпак, перша заступниця голови Українського інституту національної пам'яті.

Робочі мови: англійська, українська.

Організатори заходу: Посольство Латвії в Україні, Український інститут національної пам’яті, Національний університет Києво-Могилянська академія, Центру досліджень визвольного руху. Круглий стіл "Історія як зброя в зовнішній політиці Росії" пройде в рамках комунікаційної програми головування Латвії в Раді ЄС. 

Вівторок, 17 березня, 15.00

Адреса: Києво-Могилянська академія, Конгрегаційна зала Староакадемічного корпусу, м.Київ, вул. Сковороди, 2

Вхід вільний. Просимо попередньо зареєструватися.

Довідка:

Андіс Кудорс закінчив Латвійський Університет, здобувши  ступінь магістра політичних наук. З 2006 року є експертом та Головою правління Центру досліджень політики Східної Європи. Також викладає як запрошений викладач в Інституті Кеннана Міжнародного наукового центру імені Вудро Вільсона. Очолював робочу групу з питань політики сусідства ЄС.

Написав багато наукових праць, серед яких: "Соціальна пам'ять та ідентичність етнічних росіян в Латвії",  "Російська м’яка сила та невійськовий вплив", "Розуміння Росією публічної дипломатії: між м’якою силою та маніпуляцією", "Інформаційна кампанія Росії проти України" та ін.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.