Вшанування пам'яті Сюргюн. Розклад урочистостей у Києві

У столиці протягом п'яти днів вшановуватимуть пам'ять жертв Сюргюн - вигнання киримли з своєї землі.

Про це повідомив Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу.

Цьогоріч в Україні відзначать 71-у річницю примусового виселення кримськотатарського народу з Криму та вшанують пам’ять жертв Сюргюн - масової депортації киримли з Криму. 

14 травня о 12:00 проведуть спецпогашення нових поштових марок, присвячених історії кримськотатарського народу. Серія складається із 4-ох видів: "Кримськотатарський воїн", "Дюрбе перших кримських ханів", "Танець Хайтарма", "Майстер-мідник". Кожну Укрпошта випустила накладом у 130 тис. примірників.

Місце: перед входом до Головпоштампту на Майдані Незалежності.

15 травня о 18:00 відкриють виставку-інсталяцію "Зинджир: ланки пам'яті. День скорботи і вшанування пам'яті жертв геноциду (депортації) кримськотатарського народу". Велику залу музею Гончара оформили, як кімнату в кримськотатарському будинку до депортації. На виставці також покажуть автентичні костюми, предмети побуту, картини.

Місце: Український центр народної культури "Музей Івана Гончара", вул. Лаврська, 19.

17 травня о 12:00 відкриють виставку "Hatira albomi" ("Альбом спогадів"), приурочену до річниці депортації кримськотатарського народу. На ній експонуватимуть фотографії сімейних архівів.

Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2.

17 травня о 20:00 проведуть акцію-реквієм "Запали вогник у своєму серці". Свічками викладатимуть півострів Крим із цифрою 71, контури кримськотатарського національного символу "Тамга" і напис "No genocide". Місце: Майдан Незалежності.

18 травня о 16:00 відбудеться "вечір-реквієм", у якому візьмуть участь керівники держави, члени Меджлісу кримськотатарського народу, народні депутати України, представники громадськості.

Місце: Національна опера України, вул. Володимирська, 50.

18 травня о 19:00 розпочнеться Всеукраїнський жалобний мітинг у пам'ять жертв геноциду кримськотатарського народу з виступами керівництва та членів Меджлісу, представників політичних партій та громадських організацій, народних депутатів України. Місце: Майдан Незалежності.

В окупованому Росією Криму міська влада Сімферополя заборонила кримським татарам проводити традиційний жалобний мітинг 18 травня в центрі міста.

18 травня 1944 року в Криму розпочалась депортація кримських татар. Увесь народ радянська влада звинуватила у співпраці з нацистською Німеччиною під час Другої світової війни. 194 тисячі киримли кілька тижнів везли у товарняках до Середньої Азії. Дорогою і протягом першого року перебування у вигнанні загинуло понад 30 тисяч людей.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.