Видано книгу про війни Росії проти України

Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського НАНУ та Київська православна богословська академія УПЦ КП презентують нове науково-популярне видання
"Братня" навала. Війни Росії проти України ХІІ–ХХІ ст".

Презентація відбудеться 5 лютого 2016 р. у Київській православній богословській академії (вул. Трьохсвятительська, 8, актова зала) о 12 годині.

400 примірників книги під час презентації буде вручено військовим капеланам для подальшого безкоштовного передання у частини Збройних сил України та Національної Гвардії України, які перебувають на фронті.

Книга ""Братня" навала. Війни Росії проти України ХІІ–ХХІ ст." підготовлена низкою українських істориків – Віктором Брехуненком, Володимиром Ковальчуком, Михайлом Ковальчуком та Вячеславом Корнієнком, призначена для широкого кола читачів.

Праця на 248 сторінках відстежує багатовікове збройне протистояння українського світу російській експансії, яка своїми коріннями сягає середини XII ст. – пограбування та руйнування Києва військами князя Андрія Суздальського, зазначають автори.

Вітчизняна війна за незалежність, яка розпочалася в лютому 2014 р. у відповідь на агресію Москви, щільно вписана в контекст попередніх війн українців проти її загарбницьких планів.

Простежено перегуки між підходами В. Путіна до війни з Україною та стратегіями російських еліт XV–ХХ ст. Показано, що сучасна війна – це не виняткове явище в російсько-українських стосунках, а логічне продовження магістральної канви.

На матеріалі майже дев’яти століть автори широко продемонстрували, що головний зміст російсько-українських взаємин немає нічого спільного з пропагандистськими мантрами про "спільну історичну долю", "братерські стосунки" чи нібито належність до "одного народу".

Ставлення Москви щодо України завжди було дуже послідовним у своїй меті – загарбати українські землі та асимілювати українців, наголошують автори.

У книзі розлого показано, що ключові складові сучасної російсько-української війни мали своїх прямих генетичних передників в минулому: гібридна та інформаційна війни, ставка Москви на "п’яту колону", риторика про захист "русского міра", спроба видати вторгнення за внутрішній конфлікт тощо.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.