АНОНС. "Антирадянські історії" Олєґа Панфілова у Харкові

Книга "Антирадянські історії" Олєґа Панфілова містить публікації кількох останніх років, здебільшого написаних для проекту Радіо Свобода "Крим. Реалії", а також матеріали курсу лекцій у Державному університеті Ілії "Росія на Кавказі: історія ментальної окупації".

Книга присвячена маловідомим фактам і подіям радянського та російського минулого – таким як історія 150-річної російсько-чукотської війни чи походження імператорів Російської імперії. Їх намагаються оминути як неприємні й такі, що суперечать офіційній пропаганді.

Тотальному обману слугує і новітня інформаційна агресія, що її Кремль розв’язав, приховуючи криваві події вже сучасних воєн: двох російсько-чеченських, російсько-грузинської, а тепер – російсько-української та анексії Криму.

Час: 2 грудня, 18:30

 

Місце: Харків, вул. Сумська, 3, Книгарня "Є"

Вхід вільний

Зустріч модеруватиме Олександр Зінченко, історик, публіцист, співзасновник і редактор "Історичної правди", автор та ведучий програми "Розсекречена Історія" (UA:Перший).

Олєґ Панфілов народився  1957 року в Таджикистані. У 1979 році закінчив Худжанський університет і працював в Інституті історії Академії наук Таджикистана, займався вивченням пам’ятників давнього мистецтва, археологією і етнографією.

У 1985 році був запрошений стати членом CAR ICOMOS ЮНЕСКО. У 1990 році був нагороджений медаллю Зороастрійського коледжа в Бомбеї.

У журналістиці з 1974 року. Вісім років вів програму Таджицького ТВ "Пам’ять минулого". Із 1991 року – позаштатний кореспондент агентства "Associated Press" в Таджикистані, кореспондент "Незалежної газети", радіостанції "Юність". На Радіо Свобода (російська служба) був автором і ведучим програми "Влада і преса". У 1993 році – директор московського бюро американського Комітету захисту журналістів (CPJ), у 1994–2000 роках – директор служби моніторингу Фонду захисту гласності, в 2000–2010 роках – директор Центру екстремальної журналістики.

 

Із 2009 року живе в Грузії. Професор Державного університету Ілії. У 2009–2012 роках – ведучий програм телеканалу ПІК. Коментатор української служби Радіо Свобода.

Лауреат гран-прі Міжнародного кінофестивалю "Образ віри" (1993), нагороджений призом "За свободу преси" Information Safety and Freedom, ISF (2009), кавалер грузинського Ордена Честі (2013).

Автор і упорядник 35 книг, виданих у різних країнах, автор сценаріїв 8 фільмів, близько 4000 статей, опублікованих у різних країнах. 

Громадянин Таджикистану і Грузії.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.