Спецпроект

Парламент просить світ визнати Голодомор геноцидом

Верховна Рада ухвалила постанову про звернення до демократичних держав світу щодо визнання Голодомору 1932—1933 років в Україні злочином геноциду українського народу.

За відповідну постанову проголосували  233 депутати, повідомляє "Українська правда". Авторами постанови є депутати Микола Княжицький, Ганна Гопко та Вікторія Сюмар.

За словами Княжицького, документ не лише узгоджений з МЗС, а і винесений на проханням МЗС, яке просило прийняти документ, щоб дати директиви послам для активізації визнання голодомору геноцидом.

"Верховна Рада звертається до держав світу визнати Голодомор 1932—1933 років в Україні злочином геноциду Українського народу", — сказано в заяві.

Керівництво СРСР блокувало будь-яку інформацію про реальну ситуацію в Україні. Воно свідомо дезорієнтувало світову громадськість.

Деякі іноземні журналісти, які побували в оточеній залізною завісою й охопленій голодом Україні, зуміли своїми публікаціями донести світові правду про злочин убивства мільйонів людей. Ми їх сьогодні називаємо Людьми правди.

Це журналісти, громадські діячі, митці, політики демократичного світу і звичайні українські селяни. Одні публікували статті в вільній пресі, інші — описували побачене й пережите у щоденниках чи просто фотографували той жах, що відбувався навколо.

Через багато років ця інформація стала однією з причин краху комуністичного режиму, на руїнах якого постала незалежна Україна.

Сьогодні Україна знову стала жертвою агресії сталінських послідовників із Кремля. Україна протистоїть не лише агресії зі сходу, але й масштабній інформаційній навалі, опертій на брехню.

Агресор знову вибудовує стіну пропаганди, щоб приховати свої злочини. І сьогодні, як і вісім десятків років тому Україна потребує слова правди, щоб світ знав.

Крім того ВР висловлює глибоку подяку усіх тим, хто проривав вибудовану комуністичним тоталітарним режимом залізну завісу пропаганди і брехні, усім тим, хто зберігав пам’ять про трагедію, яку пережив Український народ і усім тим, хто по крупинках відновлював правду про Голодомор.

Верховна Рада України також висловлює подяку усім державам світу, які сьогодні підтримують нашу державу у протистоянні із агресором, висловлює подяку усім, хто сьогодні доносить правду про події в Україні до світової громадськості.

"Наша спільна пам’ять про злочини минулого є запорукою їх не повторення у майбутньому!" — резюмується в заяві.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.