У Володимирі радянський пам'ятник перенесуть з центру міста на кладовище

Пам’ятник культурної спадщини місцевого значення "Могила братська радянських воїнів, пам’ятник на честь радянських воїнів, партизан та підпільників", що знаходиться на площі Героїв у місті Володимирі, перенесуть на міське кладовище.

Про це повідомляє Район.Володимир.

У лютому 2024 року депутати Володимирської міської ради одноголосно підтримали наміри міської влади перенести пам'ятник радянського періоду, що розташований на площі Героїв. Йдеться про пам'ятку історії місцевого значення "Могила братська радянських воїнів, пам'ятник на честь радянських воїнів, партизан та підпільників", який володимирчани називають "шпиль". У червні 2024 року міністерство культури та інформаційної політики України дало дозвіл Володимирській міській раді на переміщення радянського "шпиля" з площі Героїв.

Міська влада вирішила організувати перенесення останків радянських військовослужбовців, які зараз поховані на площі Героїв у центрі Володимира. Їх перемістять на кладовище "Федорівське", де буде створена окрема ділянка.

Крім перенесення останків, на новому місці буде розміщена пам'ятка культурної спадщини місцевого значення. Пам'ятці присвоєно охоронний номер 38.

Роботи з перенесення будуть проведені після виділення коштів з міського бюджету. Конкретні терміни виконання залежатимуть від фінансових можливостей громади.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.