АНОНС: Науковців запрошують зголошуватися на круглий стіл до 100-річчя Української революції

24 березня Державний історико-культурний заповідник "Межибіж" організовує круглий стіл "Українська революція 1917-1921 рр. Передумови, процеси, наслідки, уроки".

Захід приурочено до 100-річчя початку Української революції 1917–1921 років. До участі запрошуються фахівці в різних галузях науки, чиї доповіді стосуватимуться одного з тематичних напрямків круглого столу.

Робота планується за такими напрямами:

- Революційні процеси на Поділлі та в Меджибожі в другій половині ХІХ ст. – 20-х рр. ХХ ст.

- Українське державотворення 1917-1921 рр.: концепції та проблеми.

- Міждержавні стосунки доби Української революції. Україна на перетині геополітичних інтересів та імперських амбіцій.

- Особистості Української революції на Поділлі та в Меджибожі.

- Культура та освіта в добу революції 1971–1921 рр.

- Економіка, господарство, повсякденне життя в Україні 1917-1921 рр.

- Етнонаціональні та етноконфесійні стосунки доби Української революції революції.

- Події Української революції 1917–1921 рр. в сучасній науковій літературі. Історіографія та джерелознавство.

- Тематика Української революції 1917–1921 рр. і державотворчих процесів у експозиціях музеїв України.

- Рецензії, повідомлення.

Заявлені тематичні блоки не є вичерпними і можуть доповнюватися. Робочі мови конференції – українська, польська, англійська, російська.

Кінцевий термін подачі матеріалів – 17 березня 2017 року.

Подати заявку можна, заповнивши форму за посиланням

Вояки українізованого 34-го армійського корпусу (1-го українського корпусу). Меджибіж, вересень 1917 року. З колекції В. Д. Подгорного

П’ятниця, 24 березня, 10.00

Місце: Державний історико-культурний заповідник "Межибіж" (смт. Меджибіж Летичівського р-ну, Хмельницької обл, вул. Замкова, 1).

Додаткова інформація: Сергій Щур.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.