АНОНС: Юрій Шаповал презентує книжку про Олександра Шумського і нову історичну серію

Презентація книжки Юрія Шаповала "Олександр Шумський. Життя, доля, невідомі документи" та видавничої серії "Україна. Європа: 1921-1939" відбудеться під час VII Міжнародного Фестивалю "Книжковий Арсенал".

Книжка започатковує нову видавничу серію "Україна. Європа: 1921-1939".

У презентації візьме участь автор книжки, відомий історик Юрій Шаповал, а також члени редакційної колегії видавничої серії "Україна. Європа: 1921-1939" – Оля Гнатюк, Ігор Гирич і Віктор Рибчук.

Організатори: журнал "Україна модерна" і Видавництво "Українські пропілеї".

 

Олександр Шумський (1890-1946) був найяскравішим представником українського націонал-комунізму 1920-х років минулого століття.

У книжці надруковано 214 документі зі слідчих справ проти Олекасандра Шумського, а також 22 документи взяті із слідчої справи Євдокії Гончаренко, його другої дружини, яка була знищена сталінським режимом. Більшість документів раніше не була опублікована.

Публікацію джерел супроводжує ґрунтовна біографічна розвідка професора Юрія Шаповала.

"Це — перша (на сьогодні) книжка, – написав автор – присвячена Олександру Шумському, колишньому соціалісту-революціонеру, згодом боротьбісту і націонал-комуністу, а потім діячеві, який став жертвою комуністичного свавілля і водночас на диво твердо і послідовно протистояв йому. Життєва драма Шумського — це майже in extenso спроба відповісти на одне запитання: чи міг бути комунізм українським?"

Книгою Ю. Шаповала журнал "Україна модерна" започатковує нову видавничу серію "Україна. Європа: 1921–1939".

Проект є громадською ініціативою дослідників та добродійників. Його метою є наукове видання невідомих та маловідомих документів, що зберігаються в Україні і за кордоном.

До Редакційної ради серії входять: Роман Висоцький, Марк фон Гаґен, Ігор Галагіда, Оля Гнатюк, Ярослав Грицак (голова), Андреа Ґраціозі, Олександр Зайцев, Сергій Плохій, Віктор Рибчук, Франк Сисин та Юрій Шаповал.

Науковий редактор Ігор Гирич.

Серія виходить за фінансової підтримки Віктора Рибчука.

"Цей проект виник – написав у "Передмові" до серії Ярослав Грицак, голова Редакційної ради – з кількох міркувань.

Передовсім йшлося про оприлюднення документів, які дозволяють по-новому подивитися на місце України в Європі.

По-друге, ініціатори проекту вважають необхідним протиставитися тим маніпуляціям і відвертим фальсифікаціям, яким піддається найновіша історія України в добу гібридної війни та "пост-правди". Публікація документальних збірок має на меті запропонувати здорову альтернативу у вигляді "повернення до джерел".

Іншою і не менш важливою причиною є потреба усвідомлення ролі геополітичного контексту у становленні сучасної України.

В українській історичній науці вже вказувалося, що українська модерна нація народилася у вогні першої світової війни та революції, яка послідувала за нею. Найновіші дослідження посилюють цей висновок: Україна не просто постала з воєнного і революційного насильства – українське питання стояло в центрі двох світових воєн та проектів світової комуністичної революції чи Тисячолітнього Третього Райху.

Через багаті природні і людські ресурси України та її ключове геополітичне становище, той, хто вправніше розігрував українську карту, мав кращі шанси встановити свою геґемонію на європейському континенті, а  з огляду на роль Європи в тогочасній геополітиці – й в усьому світі".

Час: 17 травня 2017 року о 17:00

Місце: Мистецький Арсенал, Лаврська 10-12, зал "Папір"

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.