Спецпроект

Декларації Кнессету по Голодомору, скоріш за все, не буде — ізраїльський міністр

Міністр із питань охорони довкілля Держави Ізраїль та міністр у справах Ізраїлю та спадщини Зеев Елькін висловив сумніви, що ізраїльський парламент задекларує визнання Голодомору геноцидом.

Про це він повідомив в ексклюзивному інтерв’ю агенції "Інтерфакс" під час свого візиту в Україну.

Елькін, який також входить до міжурядової комісії з розвитку міжнародних зв’язків між Україну й Ізраїлем, розповів, що ізраїльська традиція не передбачає політичних рішень із приводу оцінки історичних подій. Зазвичай, обходяться обговореннями в парламенті.

Міністр навів приклад питання визнання геноциду вірменського народу, яке кілька разів обговорювалося в Кнессеті, однак жодного декладартивного рішення так і не ухвалили.

Елькін зазначив, що, згідно з переконаннями ізраїльських парламентарів, питання минулого — це компетенція професійних істориків, а не політиків. 

Нагадаємо, в листопаді 2016 року питання про визнання Голодомору геноцидом було включене до порядку денного засідання Кнессету. Однак про результати не повідомлялося.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.