Викрали барельєф Яворницького з Меморіального будинку-музею в Дніпрі. ФОТО

У ніч із 28 на 29 серпня з будівлі Меморіального будинку-музею академіка Д. І. Яворницького в м. Дніпрі викрали барельєф видатного дослідника козаччини.

Повідомлення про це розміщено на сторінці будинку-музею у "Фейсбуці".

Сліди акту вандалізму помітили співробітники музею, коли вранці прийшли на роботу.

Зловмисники демонтували бронзову дошку-барельєф Дмитрові Яворницькому завдовжки 1,5 м і масою біля 150 кг.

Так виглядав викрадений барельєф Д. Яворницькому

"Зрозуміло, що зробити це могла не одна й навіть не дві людини. Дошка висіла на  висоті 2 м над землею, тож, очевидно, що вандали заздалегідь готувалися", — повідомила "Історичній правді" завідувач Меморіального будинку-музею Яна Тимошенко.

Попри те, що музей має цілодобову охорону поліції та систему сигналізації, зовнішній периметр садиби до неї не під’єднаний, а нічне патрулювання посадовою інструкцією не передбачене. Завдяки цьому вандали й змогли скоїти крадіжку. 

"Це не перша така подія за останній час. На жаль, наша культурна спадщина нищиться людьми, які сприймають її як просто метал, який можна здати на брухт", — коментує Яна Тимошенко.

Так виглядає стіна, де розташовувався барельєф, зараз.

Барельєф авторства В’ячеслава Юрченка було встановлено в середині 1980-х років.

Поліція поки лише зафіксувала злочин та збирає всі подробиці.

Адміністрація Меморіального будинку-музею академіка Д.І. Яворницького звертається до всіх небайдужих по допомогу в пошуках унікального барельєфу.

Якщо ви бачили або ж чули щось підозріле, знаходячись на території парку ім. Т. Шевченка або поряд із будівлею Соборної ради чи Аграрно-економічного університету, просимо вас повідомити про це поліцію (тел. 0562 465 002) або співробітників музею (тел. 0562 472 761; 050 05 48 155).

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.