In memoriam. Сьогодні ховатимуть медсестру УПА Дарію Полюгу

У середу, 13 вересня, поховають учасницю українського визвольного руху Дарію Полюгу, яка померла на 92-му році життя напередодні.

Поховають оунівку на Личаківському кладовищі на полі № 52, передає ZAXID.net із посиланням на прес-службу Львівської міської ради.

Чин похорону відбудеться о 16:00 у каплиці Івана Хрестителя на вул. Пекарській, 52. Після цього орієнтовно о 17:00 відбудеться поховання на цвинтарі.

Дарія Полюга в юнацькі роки. Фото: territoryterror.org.ua

ДОВІДКА:

Дарія Палюга (у дівоцтві Масюк) народилася 4 березня 1926 року в м. Яворів на Львівщині. Закінчила шість класів "Рідної школи". У 1938–1939 роках навчалася в Яворівській гімназії при монастирі сестер Василіянок, потім в учительській семінарії. У 1942 році вступила до Юнацтва ОУН. За рекомендацією Крайового проводу ОУН вступила до Львівського медінституту.

У 1944 році пройшла вишкіл медсестер, який проводив лікар куреня УПА "Переяслави", відомий поет та ідеолог українського націоналізму Юрій Липа. 1948-го року на 4-му курсі медінституту була заарештована. 7-8 жовтня перебувала в тюрмі на вул. Лонцького у Львові. Рішенням комісії Особливої наради при МГБ СРСР засуджена за ст. 54 КК УРСР на 10 років.

Дарія Полюга (перший ряд, друга ліворуч) і Любомир Полюга (другий ряд, ліворуч) з друзями після виходу з таборів. 2-га половина 1950-х років. Фото: territoryterror.org.ua

Покарання відбувала в таборах Інти (Комі АРСР). Звільнена в 1956 році. За два роки отримала дозвіл на повернення в Східну Україну. Із 1961 року жила в Цюрупинську (тепер м. Олешки) Херсонської області. Від 2001 року мешкала у Львові. Була одружена з Любомиром Полюгою (1925–2016) – охоронцем Головного командира УПА Романа Шухевича.

Більше про Дарію Полюгу читайте на сайті "Територія терору".

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.