АНОНС: Домашня вечірка в домі Грушевських

30 вересня розпочинається свято з нагоди Дня народження Михайла Грушевського. Ці дні гімназист, студент, професор, академік Грушевський полюбляв відзначати в родинному затишку, тихому й милому товаристві.

"Сегодня мині скінчилося 22 роки; я зранку став пригадувати своє минуле, як воно забулося… День скінчився, рік почався...", — писав Михайло Грушевський у своєму університетському щоденнику 17 вересня 1888 року.

Із року в рік ці нотатки були подібними. Коли виповнилося сорок років, і сам здивувався, як давніше мріяв на цей час "обробитися", закінчити "Історію України-Руси" й взятися за мемуари. Та робота заповнювала весь життєвий простір професора...

Виглядає, що цей день був для історика моментом відліку часу, споминів та задумів на майбутнє. Виглядає, що для нього це був звичайнісінький день у році, коли не було місця для гамірних свят та пишних вечірок.

Відмінним був ювілейний 1926-й: 60-ліття від Дня народження та 40 років від початку літературно-наукової праці. Сучасники відзначали, що подібного свята української науки Київ іще не бачив.

Михайло Грушевський, 1926 рік

Ініціаторами гучних урочистостей стали учні історика. Сам він, хоча й не прагнув публічного вшанування, був неабияк зворушений.

З повсякденням академіка, підготовкою та проведенням ювілею гості Музею познайомляться з розповідей головних героїв театралізованої екскурсії "Позаочі": хатньої робітниці Теклі та двірника Петра Пилюченка, які знають усе....

Екскурсія розпочнеться о 18.00, а о 19.00, в продовження вечора, пропонуємо поринути у чарівний світ музики, прямуючи за квартетом QuadArt. На Вас чекає коловорот варіацій, покликаних побудувати місток між подіями, що вже стали історією, та сьогоденням. 

Камерність і затишок нашого свята вплітаються в традиції Дому Грушевських, його меморіальної аури. 

30 вересня, субота, 18.00

Місце: Музей Михайла Грушевського в Києві (вул. Паньківська, 9).

Попередній продаж квитків за адресою: вул. Паньківська, 9 з 10.00 до 17.00. Вартість 80 грн. Кількість місць обмежена.

Телефон для довідок: 044 288 28 82. 

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.