Ми готові до діалогу, а не до повчань — Святослав Шеремета

Відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій Святослав Шеремета підкреслив, щоукраїнська сторона готова до діалогу з питань історії, пошуку та впорядкувань місць пам’яті та поховань.

Його відповідь на останні заяви мінстра закордонних справ Польщі Вітольда Ващиковського опублікувала ІА "ЗІК".

"Підкреслюю, ми готові до ДІАЛОГУ, а не одностороннього трактування подій польськими партнерами та до повчань, що нам потрібно робити чи не робити", — наголосив Шеремета.

Він зазначив, що цей діалог передбачає, зокрема, офіційне засудження польською владою 15 актів вандалізму проти українських місць пам’яті на території Польщі, а також пропозицій щодо легалізації таких місць і пам’яті, споруджених українськими активістами без офіційного дозволу в 1990-х роках. Обох дій українська сторона чекає ще з квітня цього року. Натомість, Шеремета озвучив українські пропозиції:  

"Симетрично ми готові легалізувати польські місця пам’яті та поховань, надгробні пам’ятники, які були споруджені поза українським законодавством на території України. Як жест доброї волі від України – ми пропонуємо не повну симетрію. Адже українських місць пам’яті, які споруджені на території Польщі є близько 50-ти, а польських на території України більше 150-ти. Ми пропонували і пропонуємо легалізацію за принципом "всі на всі". Але нас далі не чують у Польщі".

Відповідальний секретар, який також є директором КП "Доля", яке розшукує останки жертв репресій та війн, озвучив вимогу до польської сторони не споруджувати пам’ятників та меморіалів на території України в обхід українського законодавства. 

"Зрештою, ми чекаємо офіційного вибачення за наругу над Тризубом – українським державним Гербом, який здійснили польські радикали в присутності керівників місцевої влади у Грушовичах 26 квітня 2017 року", — додав Святослав Шеремета. — Сподіваємось, що в Польщі більше не будуть руйнувати Хрести на місцях української пам’яті та поховань. Усе зараз залежить від позиції польської сторони".

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.