Ми ніколи не згодимося на знак рівності між УПА і АК, — Ващиковський

Польща ніколи не погодиться поставити знак рівності між УПА і Армією Крайовою.

Про це заявив глава МЗС Польщі Вітольд Ващиковський, повідомляє "Європейська правда" з посиланням на портал Interia.pl.

За його словами, його останній візит до Львова показав багато невирішених проблем і відсутність волі їх вирішувати.

"Ми ніколи не погодимося поставити знак рівності між УПА і Армією Крайовою, а це ми часом чуємо від окремих українських співрозмовників", - сказав Ващиковський.

Він визнав, що під час воєн трапляються різні речі.

"Однак з боку Армії Крайової не було політики знищення населення на території, де точилася війна з окупантом. З боку УПА така політика була, і це задокументовані факти", - заявив міністр.

Він наголосив, що Україна потребує адвоката на міжнародній арені, і Польща може лишитися таким адвокатом. Однак, Ващиковський повторив свою тезу про те, що російська агресія не може бути виправданням, щоб уникнути проблем і проведення реформ.

"Ми ще терплячі, але інші європейські країни, як от Угорщина і Румунія вже починають діяти проти інтересів України, наприклад у грудні не буде комісії Україна-НАТО, зате буде подібна зустріч з Грузією", - сказав польський дипломат.

"Ми хочемо, щоб українці усвідомили, що у них можуть бути реальні проблеми, створені не обов’язково Польщею. Але Польща може допомогти їх вирішити. Подивимося, як вони на це зреагують", - заявив він.

Як повідомлялося, під час офіційного візиту до Львова 4-5 листопада міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський відмовився відвідати Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" через позицію його директора про те, що Польща 1918 року окупувала Західну Україну.

Раніше політик в ефірі одного з телеканалів заявив, що польське МЗС готує заборону на в’їзд до Польщі тим громадянам України, які стоять на антипольських позиціях і носять мундири дивізії військ СС "Галичина".

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.