Ми ніколи не згодимося на знак рівності між УПА і АК, — Ващиковський

Польща ніколи не погодиться поставити знак рівності між УПА і Армією Крайовою.

Про це заявив глава МЗС Польщі Вітольд Ващиковський, повідомляє "Європейська правда" з посиланням на портал Interia.pl.

За його словами, його останній візит до Львова показав багато невирішених проблем і відсутність волі їх вирішувати.

"Ми ніколи не погодимося поставити знак рівності між УПА і Армією Крайовою, а це ми часом чуємо від окремих українських співрозмовників", - сказав Ващиковський.

Він визнав, що під час воєн трапляються різні речі.

"Однак з боку Армії Крайової не було політики знищення населення на території, де точилася війна з окупантом. З боку УПА така політика була, і це задокументовані факти", - заявив міністр.

Він наголосив, що Україна потребує адвоката на міжнародній арені, і Польща може лишитися таким адвокатом. Однак, Ващиковський повторив свою тезу про те, що російська агресія не може бути виправданням, щоб уникнути проблем і проведення реформ.

"Ми ще терплячі, але інші європейські країни, як от Угорщина і Румунія вже починають діяти проти інтересів України, наприклад у грудні не буде комісії Україна-НАТО, зате буде подібна зустріч з Грузією", - сказав польський дипломат.

"Ми хочемо, щоб українці усвідомили, що у них можуть бути реальні проблеми, створені не обов’язково Польщею. Але Польща може допомогти їх вирішити. Подивимося, як вони на це зреагують", - заявив він.

Як повідомлялося, під час офіційного візиту до Львова 4-5 листопада міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський відмовився відвідати Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" через позицію його директора про те, що Польща 1918 року окупувала Західну Україну.

Раніше політик в ефірі одного з телеканалів заявив, що польське МЗС готує заборону на в’їзд до Польщі тим громадянам України, які стоять на антипольських позиціях і носять мундири дивізії військ СС "Галичина".

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.