Спецпроект

Хто носить форму дивізії "Галичина", до Польщі не в'їде — польський міністр

Польське МЗС готує заборону на в’їзд до Польщі тим громадянам України, які стоять на антипольських позиціях і носять мундири дивізії військ СС "Галичина".

Про це заявив міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський в ефірі телеканалу TVP1, передає видання Onet. Wiadomosci.

На запитання про взаємини Польщі з Україною Ващиковський підкреслив, що обидві країни "мають різні концепції поєднання. Ми свідомі того, наскільки важлива для нас Україна з геополітичного погляду…, але українці, знаючи про це значення своєї держави для нашої безпеки, вважають, що в такім разі питання, особливо історичні, які нас розділяють, повинні відійти на другий чи третій план".

Вітольд Ващиковський. Фото: wiadomosci.onet.pl

"Зараз ми готуємо процедури, що не дозволятимуть в’їзд до Польщі людей, які стоять на антипольських позиціях.  Люди, які демонстративно носять мундири дивізії військ СС "Галичина", до Польщі не в’їдуть", — повідомив міністр.

Політик натякнув і на заплановані обмеження проти українських урядовців.

"Також ідеться про осіб, які, займаючи адміністративні посади, не дозволяють продовжувати ексгумації, реконструкції польських культових місць. Ті особи, які висловлюються проти Польщі й використовують адміністративні інструменти проти Польщі, також нестимуть відповідальність", — додав Ващиковський.

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.