Спецпроект

Хто носить форму дивізії "Галичина", до Польщі не в'їде — польський міністр

Польське МЗС готує заборону на в’їзд до Польщі тим громадянам України, які стоять на антипольських позиціях і носять мундири дивізії військ СС "Галичина".

Про це заявив міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський в ефірі телеканалу TVP1, передає видання Onet. Wiadomosci.

На запитання про взаємини Польщі з Україною Ващиковський підкреслив, що обидві країни "мають різні концепції поєднання. Ми свідомі того, наскільки важлива для нас Україна з геополітичного погляду…, але українці, знаючи про це значення своєї держави для нашої безпеки, вважають, що в такім разі питання, особливо історичні, які нас розділяють, повинні відійти на другий чи третій план".

Вітольд Ващиковський. Фото: wiadomosci.onet.pl

"Зараз ми готуємо процедури, що не дозволятимуть в’їзд до Польщі людей, які стоять на антипольських позиціях.  Люди, які демонстративно носять мундири дивізії військ СС "Галичина", до Польщі не в’їдуть", — повідомив міністр.

Політик натякнув і на заплановані обмеження проти українських урядовців.

"Також ідеться про осіб, які, займаючи адміністративні посади, не дозволяють продовжувати ексгумації, реконструкції польських культових місць. Ті особи, які висловлюються проти Польщі й використовують адміністративні інструменти проти Польщі, також нестимуть відповідальність", — додав Ващиковський.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.