In memoriam. Помер перший космонавт незалежної України

Сьогодні в Києві на 68-му році життя помер перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк.

Каденюк помер раптово під час пробіжки у столичному районі Царське село, передає "Радіо Свобода".

У Департаменті охорони здоров'я КМДА на запит "Громадського" підтвердили цю інформацію. "Швидка допомога" прибула відразу, однак лікарям лишалося тільки констатувати смерть.

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман висловив співчуття рідним і близьким Леоніда Каденюка.

Офіційно про обставини та причини смерті відомостей поки немає. 

Перший космонавт незалежної України, генерал-майор Військово-повітряних сил, кандидат технічних наук і депутат Верховної Ради 4-го скликання Леонід Каденюк народився 28 січня 1951 року в селі Клішківці Чернівецької області у родині сільських вчителів.

Він навчався у Чернігівському вищому військовому авіаційному училищі льотчиків імені Ленінського Комсомолу за кваліфікацією льотчик-інженер. Згодом здобував освіту у Московському авіаційному інституті.

Уперше до загону космонавтів його відібрали у 25-річному віці. Тоді, у серпні 1976 року, він став частиною групи багаторазової космічної системи "Буран".

 Леонід Каденюк - курсант. Фото: cheline.com.ua

Після розпаду СРСР Каденюк спочатку прийняв російське громадянство, але в 1995-му отримав громадянство України.

У групу космонавтів Національного космічного агентства України його відібрали в 1995 році. Каденюк пройшов підготовку до космічного польоту в НАСА на американському космічному кораблі багаторазового використання "Шаттл". Він був спеціалістом з корисного навантаження.

У листопаді 1997 року Каденюк здійснив перший космічний політ. Йому було 44 роки. У період із 19 листопада по 5 грудня 1997 року він перебував на американському багаторазовому транспортному космічному кораблі "Колумбія" місії НАСА. 

Під час польоту Каденюк виконував біологічні експерименти спільного українсько-американського досліду з трьома видами рослин: ріпа, соя і мох. 

Мета такого експерименту полягала у вивченні стану невагомості на фотосинтетичний апарат рослин і т.д. Крім цих експериментів в космічному польоті виконувалися експерименти Інституту системних досліджень людини з тематики "Людина і стан невагомості".

Каденюк — автор п’яти наукових праць, у 2009 році видав книгу під назвою "Місія – Космос".

Нагадаємо, першим космонавтом-українцем на орбіті був Павло Попович у 1962 році.

Читайте також про український космос:

Павло Попович. Перший український космонавт

1962: першого українського космонавта зустрічають у Києві

Музей космонавтики на батьківщині Сергія Корольова. ФОТО

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.