In memoriam. Помер перший космонавт незалежної України

Сьогодні в Києві на 68-му році життя помер перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк.

Каденюк помер раптово під час пробіжки у столичному районі Царське село, передає "Радіо Свобода".

У Департаменті охорони здоров'я КМДА на запит "Громадського" підтвердили цю інформацію. "Швидка допомога" прибула відразу, однак лікарям лишалося тільки констатувати смерть.

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман висловив співчуття рідним і близьким Леоніда Каденюка.

Офіційно про обставини та причини смерті відомостей поки немає. 

Перший космонавт незалежної України, генерал-майор Військово-повітряних сил, кандидат технічних наук і депутат Верховної Ради 4-го скликання Леонід Каденюк народився 28 січня 1951 року в селі Клішківці Чернівецької області у родині сільських вчителів.

Він навчався у Чернігівському вищому військовому авіаційному училищі льотчиків імені Ленінського Комсомолу за кваліфікацією льотчик-інженер. Згодом здобував освіту у Московському авіаційному інституті.

Уперше до загону космонавтів його відібрали у 25-річному віці. Тоді, у серпні 1976 року, він став частиною групи багаторазової космічної системи "Буран".

 Леонід Каденюк - курсант. Фото: cheline.com.ua

Після розпаду СРСР Каденюк спочатку прийняв російське громадянство, але в 1995-му отримав громадянство України.

У групу космонавтів Національного космічного агентства України його відібрали в 1995 році. Каденюк пройшов підготовку до космічного польоту в НАСА на американському космічному кораблі багаторазового використання "Шаттл". Він був спеціалістом з корисного навантаження.

У листопаді 1997 року Каденюк здійснив перший космічний політ. Йому було 44 роки. У період із 19 листопада по 5 грудня 1997 року він перебував на американському багаторазовому транспортному космічному кораблі "Колумбія" місії НАСА. 

Під час польоту Каденюк виконував біологічні експерименти спільного українсько-американського досліду з трьома видами рослин: ріпа, соя і мох. 

Мета такого експерименту полягала у вивченні стану невагомості на фотосинтетичний апарат рослин і т.д. Крім цих експериментів в космічному польоті виконувалися експерименти Інституту системних досліджень людини з тематики "Людина і стан невагомості".

Каденюк — автор п’яти наукових праць, у 2009 році видав книгу під назвою "Місія – Космос".

Нагадаємо, першим космонавтом-українцем на орбіті був Павло Попович у 1962 році.

Читайте також про український космос:

Павло Попович. Перший український космонавт

1962: першого українського космонавта зустрічають у Києві

Музей космонавтики на батьківщині Сергія Корольова. ФОТО

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.