1962: першого українського космонавта зустрічають у Києві

Радянська кінохроніка - Павла Поповича тріумфально вітають тисячі українців. Показано його візит у рідний Узин. Зворушливий плакат "Даєш Марс!". 50 років тому перший українець побував на земній орбіті. Зараз про це мало хто знає.

15 серпня 1962 року на Землю успішно повернувся Павло Попович - перший українець (і шостий землянин), який побував на орбіті нашої планети.

Ця офіціозна кінохроніка показує цілком непідробний ентузіазм мешканців УРСР останніх років хрущовської "відлиги", коли здавалося, що комунізм справді стане світлим майбутнім людства.

На відеоролику нижче можна побачити такі ж ейфоричні мітинги в Ленінграді, особливо зворушує саморобний плакат "Даєш Марс!" Зараз Марс нам дають хіба що американці.

Люди щиро вітають уродженця Київщини, який разом із чувашем Ніколаєвим здійснив перший груповий політ пілотованих космічних кораблів.

Попович: "Якби чхнув Тарас Бульба, корабель зійшов би з орбіти"

Стартувавши з різницею в один день, українець і чуваш відпрацювали спільний політ і зв'язок у космосі. Вони зустрілися на орбіті, летіли поруч і спілкувалися.

Попович приїздить після польоту до батьків в Узин

Попович був керівником і секретарем парторганізації першого загону радянських космонавтів. Саме він разом із Сергієм Корольовим відправляв у перший політ Юрія Гагаріна. Незважаючи на свій начальницький статус, українець умів і любив жартувати.

У серпні 1962-го він співав для Ніколаєва "Чому я не сокіл, чому не літаю" і позауставно називав його "Андрійко" замість офіційного позивного "Сокіл".

У 1969-му під час експериментів із зв'язком з супутником у рамках радянської місячної програми Попович замість цифрового коду сказав відкритим текстом "Зoря, я Беркут, готуюся до посадки на Місяць", що викликало паніку в Білому домі і НАСА.

Українець був командиром одного з екіпажів, які мали здійснювати політ на Місяць, але після того, як американці першими висадилися на супутник Землі, радянська місячна програма була згорнута.

1969: Перші люди на Місяці. ВІДЕО

У другому польоті Поповича, в 1974 році під час стикування з орбітальною станцією відмовила автоматика - і космонавт спробував здійснити першу у світі ручну стиковку. Важкі рукавиці скафандру заважали точному управлінню кораблем. І він зняв їх, укотре порушивши інструкцію.

З 1964-го по 1988-ий роки Попович був депутатом Верховної Ради Української РСР від Сквирського району Київщини. Йому пропонував стати депутатом ВР СРСР, але він відмовився.

В останні роки життя перший космонавт-українець очолював українську діаспору в Москві. Помер у вересні 2009-го у Криму, у віці 78 років.

50-річчя польоту Поповича відзначалося надзвичайно скромно, особливо у порівнянні з днем народження "рятівника Януковича" космонавта Георгія Берегового.

Проведене торік соцопитування показало, що тільки 3% українців знають прізвище першого українця в космосі Павла Поповича.

Такі справи.

Читайте також:

Україно наша Космічна. Від Кібальчича до "Морського старту"

1997: Як літав у космос Леонід Каденюк. ВІДЕО

"До скорої зустрічі, любі друзі!" Стенграма польоту Гагаріна

Космічна "чистка". Як радянський агітпроп цензурував космонавтів. ФОТО

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.