1962: першого українського космонавта зустрічають у Києві

Радянська кінохроніка - Павла Поповича тріумфально вітають тисячі українців. Показано його візит у рідний Узин. Зворушливий плакат "Даєш Марс!". 50 років тому перший українець побував на земній орбіті. Зараз про це мало хто знає.

15 серпня 1962 року на Землю успішно повернувся Павло Попович - перший українець (і шостий землянин), який побував на орбіті нашої планети.

Ця офіціозна кінохроніка показує цілком непідробний ентузіазм мешканців УРСР останніх років хрущовської "відлиги", коли здавалося, що комунізм справді стане світлим майбутнім людства.

На відеоролику нижче можна побачити такі ж ейфоричні мітинги в Ленінграді, особливо зворушує саморобний плакат "Даєш Марс!" Зараз Марс нам дають хіба що американці.

Люди щиро вітають уродженця Київщини, який разом із чувашем Ніколаєвим здійснив перший груповий політ пілотованих космічних кораблів.

Попович: "Якби чхнув Тарас Бульба, корабель зійшов би з орбіти"

Стартувавши з різницею в один день, українець і чуваш відпрацювали спільний політ і зв'язок у космосі. Вони зустрілися на орбіті, летіли поруч і спілкувалися.

Попович приїздить після польоту до батьків в Узин

Попович був керівником і секретарем парторганізації першого загону радянських космонавтів. Саме він разом із Сергієм Корольовим відправляв у перший політ Юрія Гагаріна. Незважаючи на свій начальницький статус, українець умів і любив жартувати.

У серпні 1962-го він співав для Ніколаєва "Чому я не сокіл, чому не літаю" і позауставно називав його "Андрійко" замість офіційного позивного "Сокіл".

У 1969-му під час експериментів із зв'язком з супутником у рамках радянської місячної програми Попович замість цифрового коду сказав відкритим текстом "Зoря, я Беркут, готуюся до посадки на Місяць", що викликало паніку в Білому домі і НАСА.

Українець був командиром одного з екіпажів, які мали здійснювати політ на Місяць, але після того, як американці першими висадилися на супутник Землі, радянська місячна програма була згорнута.

1969: Перші люди на Місяці. ВІДЕО

У другому польоті Поповича, в 1974 році під час стикування з орбітальною станцією відмовила автоматика - і космонавт спробував здійснити першу у світі ручну стиковку. Важкі рукавиці скафандру заважали точному управлінню кораблем. І він зняв їх, укотре порушивши інструкцію.

З 1964-го по 1988-ий роки Попович був депутатом Верховної Ради Української РСР від Сквирського району Київщини. Йому пропонував стати депутатом ВР СРСР, але він відмовився.

В останні роки життя перший космонавт-українець очолював українську діаспору в Москві. Помер у вересні 2009-го у Криму, у віці 78 років.

50-річчя польоту Поповича відзначалося надзвичайно скромно, особливо у порівнянні з днем народження "рятівника Януковича" космонавта Георгія Берегового.

Проведене торік соцопитування показало, що тільки 3% українців знають прізвище першого українця в космосі Павла Поповича.

Такі справи.

Читайте також:

Україно наша Космічна. Від Кібальчича до "Морського старту"

1997: Як літав у космос Леонід Каденюк. ВІДЕО

"До скорої зустрічі, любі друзі!" Стенграма польоту Гагаріна

Космічна "чистка". Як радянський агітпроп цензурував космонавтів. ФОТО

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".