1962: першого українського космонавта зустрічають у Києві

Радянська кінохроніка - Павла Поповича тріумфально вітають тисячі українців. Показано його візит у рідний Узин. Зворушливий плакат "Даєш Марс!". 50 років тому перший українець побував на земній орбіті. Зараз про це мало хто знає.

15 серпня 1962 року на Землю успішно повернувся Павло Попович - перший українець (і шостий землянин), який побував на орбіті нашої планети.

Ця офіціозна кінохроніка показує цілком непідробний ентузіазм мешканців УРСР останніх років хрущовської "відлиги", коли здавалося, що комунізм справді стане світлим майбутнім людства.

На відеоролику нижче можна побачити такі ж ейфоричні мітинги в Ленінграді, особливо зворушує саморобний плакат "Даєш Марс!" Зараз Марс нам дають хіба що американці.

Люди щиро вітають уродженця Київщини, який разом із чувашем Ніколаєвим здійснив перший груповий політ пілотованих космічних кораблів.

Попович: "Якби чхнув Тарас Бульба, корабель зійшов би з орбіти"

Стартувавши з різницею в один день, українець і чуваш відпрацювали спільний політ і зв'язок у космосі. Вони зустрілися на орбіті, летіли поруч і спілкувалися.

Попович приїздить після польоту до батьків в Узин

Попович був керівником і секретарем парторганізації першого загону радянських космонавтів. Саме він разом із Сергієм Корольовим відправляв у перший політ Юрія Гагаріна. Незважаючи на свій начальницький статус, українець умів і любив жартувати.

У серпні 1962-го він співав для Ніколаєва "Чому я не сокіл, чому не літаю" і позауставно називав його "Андрійко" замість офіційного позивного "Сокіл".

У 1969-му під час експериментів із зв'язком з супутником у рамках радянської місячної програми Попович замість цифрового коду сказав відкритим текстом "Зoря, я Беркут, готуюся до посадки на Місяць", що викликало паніку в Білому домі і НАСА.

Українець був командиром одного з екіпажів, які мали здійснювати політ на Місяць, але після того, як американці першими висадилися на супутник Землі, радянська місячна програма була згорнута.

1969: Перші люди на Місяці. ВІДЕО

У другому польоті Поповича, в 1974 році під час стикування з орбітальною станцією відмовила автоматика - і космонавт спробував здійснити першу у світі ручну стиковку. Важкі рукавиці скафандру заважали точному управлінню кораблем. І він зняв їх, укотре порушивши інструкцію.

З 1964-го по 1988-ий роки Попович був депутатом Верховної Ради Української РСР від Сквирського району Київщини. Йому пропонував стати депутатом ВР СРСР, але він відмовився.

В останні роки життя перший космонавт-українець очолював українську діаспору в Москві. Помер у вересні 2009-го у Криму, у віці 78 років.

50-річчя польоту Поповича відзначалося надзвичайно скромно, особливо у порівнянні з днем народження "рятівника Януковича" космонавта Георгія Берегового.

Проведене торік соцопитування показало, що тільки 3% українців знають прізвище першого українця в космосі Павла Поповича.

Такі справи.

Читайте також:

Україно наша Космічна. Від Кібальчича до "Морського старту"

1997: Як літав у космос Леонід Каденюк. ВІДЕО

"До скорої зустрічі, любі друзі!" Стенграма польоту Гагаріна

Космічна "чистка". Як радянський агітпроп цензурував космонавтів. ФОТО

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.