В Австралії знайшли 132-річну пляшку з запискою. ФОТО

Найдавнішу відому світові записку у пляшці знайшли на узбережжі Західної Австралії.

132 роки тому в Індійському океані за 950 км від узбережжя за капітан німецького судна викинув її за борт, повідомляє "Українська правда. Життя" з посиланням на Західно-Австралійський музей.

Раніше рекорд Гіннеса за найдавніше повідомлення у пляшці склав 108 років між тим, як його відправили та тим, як його знайшли.

 132 роки тому в Індійському океані за 950 км від узбережжя за капітан німецького судна викинув цю пляшку за борт

Пляшку із запискою викинули в Індійський океан 12 червня 1886 року з німецького вітрильного судна Паула.

У той час моряки проводили довгостроковий океанографічний експеримент, щоб краще зрозуміти глобальні океанські течії та знайти більш швидкі та ефективні судноплавні маршрути.

Пляшку знайшла Тоня Іллман біля застряглої у м'якому піску машини свого сина.

 Пляшку знайшла Тоня Іллман

"Я побачила як щось стирчить із піску, коли гуляла з подругою по дюнах, і підійшла ближче роздивитися, – розповідає жінка.

Це була чудова стара пляшка, тому я підібрала її, думаючи, що вона гарно виглядатиме у моїй книжковій шафі".

Записку, яку Тоні виявила, коли витрушувала із пляшки пісок, була вогкою, туго згорнутою та перев'язаною ниткою.

Іллмани забрали її додому, висушили і коли відкрили, побачили, що це – друкована форма на німецькій мові, а на ній щось написано дуже слабким почерком.

Чоловік Тоні провів деякий час, досліджуючи записку в інтернеті, та виявив, що вона є частиною офіційного експерименту.

"Після копання в інтернеті ми змогли визначити дату, координати, назву судна і напрямок подорожі (з Кардіффу, що в Уельсі, в Макассар, що у Східній Індії, зараз Індонезія)", – каже Кім Іллман.

Записка була друкованою формою німецькою мовою 

Але цього подружжю було не достатньо. Вони хотіли знати, ця знахідка є історично значущою, чи просто дуже винахідливим розіграшем.

Тому подружжя принесло свою знахідку до Західно-австралійського музею.

 Документ заповнений дуже слабким почерком

Початкові дослідження встановили, що у пляшці був нідерландський джин середини-кінця ХІХ століття, папір відповідав недорогому паперу ХІХ століття, а німецький корабель Паула дійсно йшов із Кардіффа в Макассар в 1886 році.  

Пізніше в архівах Німеччини дослідники знайшли оригінальний Метеорологічний журнал судна Паула. 12 червня 1886 у ньому капітан судна року зробив запис. Дата та координати точно відповідають тим, які вказані у записці.

В архівах Німеччини дослідники знайшли оригінальний Метеорологічний журнал судна Паула

Порівняння рукописного повідомлення про пляшку у Метеорологічному журналі показує, що рукопис ідентичний за стилем курсиву, нахилом, шрифтом, інтервалом, стилем нумерації, що і на записці, написаній рукою капітана.

Цих доказів було достатньо для того, щоб визнати знахідку історично автентичною.

Кім і Тоня Іллман віддали пляшку та записку в Західно-австралійський музей.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.