"Чорний протест" і польські визвольні змагання ХІХ століття

Кам’янецький поліцейський суд 25 серпня 1864 року ухвалив рішення про стягнення штрафу 20 рублів сріблом з місцевої мешканки Катерини Преженковської, яку визнали винною в носінні забороненого трауру. У разі несплати визначеної суми, на міщанку чекав арешт і ув’язнення терміном на один місяць.

Емілія Еуріхова з дочками
Емілія Еуріхова з дочками

Йдеться про так званий чорний протест проти придушення царською владою національних демонстрацій в Царстві Польському, які стали предтечою Січневого повстання.

У 1861 році в польському середовищі пролунав заклик, який приписують римо-католицькому духовенству, одягнути траурний одяг. Такий вияв невдоволення згодом отримав назву "містичної революції".

Траурні наряди того часу асоціювалися насамперед з жіночим одягом. Деякі польські дами навіть одягалися в такі плаття на своє весілля. Наряди доповнювала, зазвичай, чорна біжутерія: браслети, що нагадували кайданки, пряжки у вигляді рукостискання (символ об'єднання Корони Польської з Великим князівством Литовським), якоря (символи надії), вигравірувані портрети Тадеуша Костюшка, орли в терновому вінку, переплетені коси, а подекуди – черепи.

На виробах могли красуватися зашифровані скорочення, наприклад "R.O.M.O." ("Rozniecaj Ogień Miłości Ojczyzny"). Ці прикраси, як правило, вироблялися з недорогих матеріалів: дерева, алюмінію, міді, низькопробного срібла, бо золото мало витрачатися на купівлю зброї для повстанців.

Чоловікам також належало носити чорний одяг, змінивши високий циліндр на більш скромний капелюх. Траур швидко охопив не тільки Царство Польське, а й Правобережну Україну та інші території колишньої Речі Посполитої, навіть Галичину.

Російська влада намагалася синхронно реагувати на протест. У результаті заборон чорний одяг опинився поза законом. Жінкам навіть видавали спеціальні дозволи на носіння траурного плаття, коли помирав хтось із близьких. Поліція та негласні агенти контролювали громадські місця, щоб виявляти порушників і притягати їх до відповідальності.

Під час одного такого рейду помічник кам'янецького пристава Тлустовський затримав Катерину Преженковську. Вона була в чорному шерстяному платті і чорній шляпі з вуаллю.

Незважаючи на репресії, траурний протест поляків тривав до царського декрету про амністію 1866 року. Однак за чорний одяг можна було потрапити за грати аж до 1873 року.

Олексій Мустафін: Ідеальний шлюб із розрахунку. Невикористаний привід для німецько-британського порозуміння

Взимку 1858 року відбулося весілля, яке можна назвати "зразковим". Не в сенсі досконалості, а завдяки поширеній думці, що саме за його зразком надалі влаштовували - та й влаштовують досі - шлюбні церемонії по всьому світу. Саме після нього, зокрема, набули популярності одразу дві мелодії, які зараз, власне, і асоціюються з весіллям – вагнерівський "Весільний хор" (його виконали на початку церемонії) та мендельсонівський "Марш" (він пролунав у фіналі).

Ілля Василенко: Брат Симона Петлюри серед хористів Карлівського маєтку. Історія однієї світлини

На світлині зображений будинок власників Карлівського маєтку, який будував Лев Розумовський. На фото зображено хор із підлітків та кількох вчителів училища, яке було засноване в середині ХІХ ст. в Карлівці власницею маєтку великою княгинею Оленою Павлівною, яка була відома як авторка багатьох новацій та реформ у Російській імперії, зокрема реформи по розкріпаченню селян. А чоловік у костюмі, що стоїть посередині, є старшим братом видатного політичного і державного діяча Симона Петлюри - Федір Петлюра.

Олександр Скрипник: Independence Day of Ukraine

У діаспорі дата 22 січня 1918 року (IV Універсал, проголошення незалежності Української Народної Республіки) у минулі часи вважалася важливішою ніж Акт Злуки 22 січня 1919 року. Зокрема, у США українці відзначали обидві дати, але Незалежність була первинною. У документах і афішах дата фігурувала як Independence Day of Ukraine.

: ""Світ фортець", де кожна держава за себе, буде біднішим, крихкішим і менш стійким", - прем'єр-міністр Канади в Давосі

На Всесвітньому економічному форумі у Давосі 20 січня виступив із промовою прем'єр-міністр Канади Марк Карні. Його виступ уже назвали історичним, бо він змальовує обриси нового світового порядку.