На Вінничині археологи знайшли першу за останні 90 років римську посудину в похованні. ФОТО

На Вінниччині археологи під час розкопок знайшли унікальні артефакти на місці древнього поховання. Зокрема, вперше за 90 років науковці виявили римську бронзову посудину.

Як йдеться в повідомленні Інституту археології Національної академії наук України, яке наводить "Вежа", співробітники співробітниками відділу археології ранніх слов’ян, "Рятівної археологічної служби" ІА НАН України та Національного музею історії України провели розкопки навесні 2018 року біля с. Побережне Вінницької області.

Науковці звернули увагу саме на цю місцевість завдяки повідомленням місцевих мешканців про знахідки речей давньоримської доби.

 

Археологи встановили, що речі походили з території могильника та поселення черняхівської культури, які розташовані біля села. Найбільш цікавими виявилася поховання з бронзовою посудиною римського виробництва.

Поховання здійснене за обрядом трупоспалення, рештки якого залягали на глибині 0,35—0,6 м і займали площу приблизно 0,8 × 1 м. У ямі на дні стояв цілий бронзовий казан. Під казаном розміщувалося щільне скупчення кальцинованих кісток, фрагментів ліпного посуду та уламків виробів із бронзи.

 

Поруч з основним скупченням виявлено уламки кісток, посудин та інших речей. Майже весь вцілілий інвентар було складено в ліпний одноручний кухоль (пряжки, фібула, гребінь, окуття, оплавлене скло та ін.). Кісток у цій посудині не виявилося. Усі предмети із поховання мають сліди сильної дії вогню, фрагментовані та деформовані.

Комплекс з урахуванням особливостей казана, фібули, пряжок, гребеня датований рубежем ІІІ—IV ст., а найбільш ймовірно початком IV ст. Ліпний посуд має чіткі аналогії в матеріалах вельбарської культури.

 

Унікальність цього комплексу полягає в тому, що вперше за 90 років на території України саме під час археологічних розкопок досліджено поховання з бронзовим казаном типу Хеммоор. Перший такий комплекс в Україні було досліджено біля с. Рудки Тернопільської обл. в 1936 році.

 

Це трупопокладення відноситься до рангу т. зв. князівських поховань варварів Європи римського часу. Ознаками таких поховань є речі римського походження, вироби з дорогоцінних металів, військові атрибути тощо. У Рудці це бронзові казан та миска, скляний кубок римського виробництва, срібні шпори та ніж тощо.

 
 

Існує припущення, що отримати "оригінальні" римські речі варвари могли або в якості військових трофеїв, або під час служби в підрозділах римської армії. Досліджене нами поховання на Вінниччині містить майже всі елементи представника цього соціального рангу.

Крім наукових результатів, польові дослідження 2018 року вчергове зафіксували численні сліди нелегальних пошуків металевих артефактів.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.