На Вінничині археологи знайшли першу за останні 90 років римську посудину в похованні. ФОТО

На Вінниччині археологи під час розкопок знайшли унікальні артефакти на місці древнього поховання. Зокрема, вперше за 90 років науковці виявили римську бронзову посудину.

Як йдеться в повідомленні Інституту археології Національної академії наук України, яке наводить "Вежа", співробітники співробітниками відділу археології ранніх слов’ян, "Рятівної археологічної служби" ІА НАН України та Національного музею історії України провели розкопки навесні 2018 року біля с. Побережне Вінницької області.

Науковці звернули увагу саме на цю місцевість завдяки повідомленням місцевих мешканців про знахідки речей давньоримської доби.

 

Археологи встановили, що речі походили з території могильника та поселення черняхівської культури, які розташовані біля села. Найбільш цікавими виявилася поховання з бронзовою посудиною римського виробництва.

Поховання здійснене за обрядом трупоспалення, рештки якого залягали на глибині 0,35—0,6 м і займали площу приблизно 0,8 × 1 м. У ямі на дні стояв цілий бронзовий казан. Під казаном розміщувалося щільне скупчення кальцинованих кісток, фрагментів ліпного посуду та уламків виробів із бронзи.

 

Поруч з основним скупченням виявлено уламки кісток, посудин та інших речей. Майже весь вцілілий інвентар було складено в ліпний одноручний кухоль (пряжки, фібула, гребінь, окуття, оплавлене скло та ін.). Кісток у цій посудині не виявилося. Усі предмети із поховання мають сліди сильної дії вогню, фрагментовані та деформовані.

Комплекс з урахуванням особливостей казана, фібули, пряжок, гребеня датований рубежем ІІІ—IV ст., а найбільш ймовірно початком IV ст. Ліпний посуд має чіткі аналогії в матеріалах вельбарської культури.

 

Унікальність цього комплексу полягає в тому, що вперше за 90 років на території України саме під час археологічних розкопок досліджено поховання з бронзовим казаном типу Хеммоор. Перший такий комплекс в Україні було досліджено біля с. Рудки Тернопільської обл. в 1936 році.

 

Це трупопокладення відноситься до рангу т. зв. князівських поховань варварів Європи римського часу. Ознаками таких поховань є речі римського походження, вироби з дорогоцінних металів, військові атрибути тощо. У Рудці це бронзові казан та миска, скляний кубок римського виробництва, срібні шпори та ніж тощо.

 
 

Існує припущення, що отримати "оригінальні" римські речі варвари могли або в якості військових трофеїв, або під час служби в підрозділах римської армії. Досліджене нами поховання на Вінниччині містить майже всі елементи представника цього соціального рангу.

Крім наукових результатів, польові дослідження 2018 року вчергове зафіксували численні сліди нелегальних пошуків металевих артефактів.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.