Історичний будинок на Лук'янівці гасили за тиждень уже тричі. ФОТО

На Лук’янівці тричі за тиждень горіла одна й та сама історична будівля Ймовірна причина здіймання вогню – бездомні.

Зранку 27 лютого втретє за тиждень горіла будівля біля кінотеатру "Київська Русь". Це закинутий будинок за адресою вулиця Січових Стрільців, 91. Постраждалих немає, повідомляє "Хмарочос" із посиланням на "Інформатор".

 Фото: Інформатор

Він був зведений у 1902 році за проектом відомого київського архітектора Іполита Ніколаєва. До 1917 року тут розміщувалася околоточна поліційна дільниця. У радянський час – відділення міліції, а роки незалежності України – Шевченківське відділення податкової служби (до 2013 року). 

Фото: Інформатор 
До цього пожежу в будівлі гасили 24 і 25 лютого. Зазначають, що аварію могли спровокувати бездомні, які ночують у закинутому будинку.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.