Справу Джека Різника ЗАКРИТО! Допоміг ДНК-тест

Британські вчені встановили особу Джека Різника, порівнявши ДНК-зразок з доказів справи зі зразком одного з нащадків імовірного вбивці – Аарона Космінски.

Про це пише ІА ЗІК з посиланням на дослідження, опубліковане в Forensic Sciences.

 Фото: Getty Images/Global Images Ukraine

Детектив-любитель Рассел Едвардс придбав на аукціоні заплямовану кров’ю хустинку, імовірно знайдену неподалік від знівеченого тіла Кетрін Еддоус – однієї з жертв Джека Різника. Щоб докопатися до правди, Едвардc звернувся до лікаря Ярі Лохелайнену з Університету Джона Мура.

"ІК-спектроскопія підтвердила природу темних плям на тканині, упізнавши в них сліди крові. Флуоресцентний аналіз виявив залишки насінної рідини, епітелію і, що дивно, одну клітину нирки", – йдеться в статті.

Вчений порівняв мітохондріальну ДНК з доказу зі зразком, який надала прапрапраправнучка вбитої Еддоус. З’ясувалося, що хустинка дійсно була на Митр-Сквер о 1:45 год. ночі 30 вересня 1888 року, де виявили тіло вбитої.

Головний підозрюваний у вбивствах Аарон Космінски, виїхав з Польщі в Англію в 16 років. Він переїхав в населений біженцями зі Східної Європи район Лондона, де взявся за роботу перукаря. Попри стеження за ним, Скотланд-Ярд не зміг зібрати достатньо доказів для затримання. Космінски помер у віці 53 років в психлікарні.

Едвардс відшукав одного з нащадків рідної сестри Аарона Космінски. Складний ДНК-аналіз дозволив доктору Лохелайнену встановити, що епітеліальні клітини достеменно належали тому самому Аарону Космінскому.

Через понад 100 років після трагічних подій справу Джека Різника закрили.

Читайте також:

У колишньому будинку Ван Гога в Лондоні знайшли його схованки. ФОТО

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.