Вілкул хоче звільнити В'ятровича

Народний депутат України Олександр Вілкул зареєстрував постанову про звільнення Голови Українського інституту національної пам'яті Володимира В'ятровича з посади.

Про це він написав на своїй сторінці у "Фейсбуці". 

"Для повернення в країну нормального життя потрібна зміна нетільки Президента, але і його команди, яка провокувала конфлікти. Серед них – В’ятрович", – написав політик.

Депутат звинувавтив В’ятровича у тому, що той "втоптував у грязюку історію нашого народу, який переміг фашизм".

"Реванш так реванш?", - відреагував сам Володимир В’ятрович на цю ініціативу в себе на "Фейсбуці".

Народний депутат Андрій Левус анонсував акцію на підтримку очільника УІНП під стінами Веровної Ради.

"Вони явно нариваються. Вони думають, що уже тут "всьо парєшалі". Що уже скоро знову затягнуть нам ярмо "русского міра". Що знову будуть пепеписувати нашу історію ітнмщмти нашу мову. Це дуже велика їхня помилка. Реваншу не буде. Вони отримають опір. Все буде Україна. Завтра даємо бій реваншу - 9.00 біля парламенту", - написав Левус.

Нагадаємо, Голову Українського інституту національної пам'яті призначає та звільняє з посади не парламент, а Кабінет Міністрів України.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.