Археологи дослідили найдавніше християнське англосаксонське королівське поховання

Неповторне королівське поховання досліджували останні 15 років. Його називають відповіддю Великої Британії на гробницю єгипетського фараона Тутанхамона.

Могилу з численними рідкісними артефактами виявили під час дорожніх робіт у м. Притлевелл в графстві Ессекс (на півдні країни) ще у 2003 році. Розкопки проводила команда Лондонського музею археології, повідомляє «Бі-Бі-Сі».

Похоронна камера з дерева мала площу близько чотирьох квадратних метрів і п'ять метрів завглибшки. Усередині містилося близько 40 рідкісних і дорогоцінних артефактів.

Гробниця містила 40 артефактів, включаючи скарби з інших королівств
Гробниця містила 40 артефактів, включаючи скарби з інших королівств
MOLA

Серед них була ліра й 1400-річна коробка, яка вважається єдиним прикладом фарбованого англосаксонського виробу з дерева, що дійшов до сьогодення у Британії.

Також науковці знайшли золоті монети, позолочене горлечко дерев'яного посуду для пиття, декоровані кольоровими шматочками склянки та флягу, що походить, як вважають, аж з Сирії.

Залишки прикрашеної ліри
Залишки прикрашеної ліри
MOLA

Єдиною ознакою, яка вказувала на поховання людини, були фрагменти зубної емалі. Фахівці припускають, що належать вони англосаксонському принцу VI століття. Вважається, що це — найдавніший приклад християнського англосаксонського королівського поховання.

Після 15 років досліджень, археологи висловили припущення: гробниця належить Сеаксі, братові Себерта — саксонського короля Ессексу (604—616). Її спорудили між 575 і 605 роками, тобто за 11 років до смерті Себерта.

Серед знайдених скарбів були прикрашені золотом посудини для напоїв
Серед знайдених скарбів були прикрашені золотом посудини для напоїв
MOLA

Що можна зрозуміти зі знайдених предметів:

  • На очах померлого лежали хрести, вкриті фольгою з золота. Це мало вказувати на його приналежність до християн.
  • Проте решта похоронних звичаїв (могильний курган, предмети, які поклали у могилу і дерев'яна камера), відносяться до дохристиянських вірувань і традицій.
  • Високий статус покійника підтверджує й золота пряжка, як припускають, виготовлена спеціально для поховання.
  • 160-тикілограмова труна з ясеню зі складаною кришкою мала місце для тіла та мирських предметів. Її розмір та розміщення предметів усередині свідчать, що чоловік був 1,68 метра заавишки.
  • Складаний залізний стілець ідентифікували як "стілець для подарунків". Сидячи на ньому, правителі роздавали нагороди та чинили суд над своїми послідовниками й воїнами.
  • Меч мав прикрашене золотом руків'я і коване за допомогою особливої техніки лезо, на якому є хвилястий візерунок. Це очевидна ознака аристократичного або королівського поховання.
Так виглядає місцевість, де розкопали гробницю. Ніщо не вказувало на те, що там щось було
Так виглядає місцевість, де розкопали гробницю. Ніщо не вказувало на те, що там щось було
PA

За словами директора із досліджень і взаємодії Лондонського музею археології Софі Джексон, спершу знайдений об’єкт вважався безперспективним, і про те, що вын стане "нашим еквівалентом гробниці Тутанхамона" ніхто не очікував.

«Воно [поховання — ІП] розміщене між залізницею та дорогою, по суті, на межі. Це не те місце, де ви можете очікувати знайти щось», — сказала вона.

На думку пані Джексон, версія про те, що поховання могло належати Сеаксі, поки є лише здогадками.

Роман Кирчів: «Як намагалися мене заарканити»

Склалося так, що з юних років я опинився у полі зору чи не найзловіснішого витвору більшовицької тоталітарної системи, її органів безпеки. Вони намагалися зробити мене своїм прислужником і за непокору переслідували та всіляко шкодили і пакостили мені.

«Вироки виконувати негайно!...»

22 травня минула 73 річниця оголошення Військовим судом оперативної групи (ВСОГ) «Вісла» перших смертних вироків

Петлюра без бронзи, але у кольорах

Рік 1917-й ще не був роком Симона Петлюри. Незаперечним лідером українського національного руху він став року 1919.

«Люди бігли і голосили: «Навічно!» - спогади спецпоселенки з Полтавщини

Уже 45 років Ольга Янкевич, уродженка Луцька, мешкає на Семенівщині. Проте назавжди запам’ятала січень 1950-го, коли їй із родиною довелося надовго залишити Україну. Її, тоді 9-річну дівчинку, разом із старшою сестрою, мамою і бабусею, комуністична влада зарахувала до «ворогів народу» і виселила на спецпоселення до Сибіру.