У Броварській школі в День пам'яті та примирення на дітях були пілотки з червоними зірками

8 травня під час лекції в Броварах, що на Київщині, другокласники мали на головах пілотки з червоними зірками. А в руках дітей та на стенді можна було побачити літературу із забороненою комуністичною символікою.

Як пише "Україна молода" з посиланням на місцеве видання "Трибуна Бровари", лекцію вів краєзнавець та письменник Володимир Дем'яненко.

Лекцію проводив краєзнавець та письменник Володимир Дем'яненко
Лекцію проводив краєзнавець та письменник Володимир Дем'яненко

На лекції, яку проводили в місцевій бібліотеці для дорослих, йшлося про боротьбу з нацизмом.

Слухачами були другокласники навчально-виховного комплексу. Майже всі з них були вдягнені в пілотки Червоної армії періоду Другої світової війни.

Замість автентичного значка, на головних уборах прикріпили червоні зірки із тканини. Частина дітей мали при собі символ вшанування пам’яті - червоний мак. Окремі дітлахи були вбрані у вишиванки.

 

Як зазначає видання, Володимир Дем’яненко розповідав про подвиги та цікаві випадки під час боротьби Червоної армії проти нацистів. Свої розповіді він ілюстрував фотографіями.

У дітей в руках, а також на тематичному стенді посеред зали, можна було помітити книжки, на обкладинках яких зображені заборонені серп і молот, а також елементи так само заборонених георгіївських (гвардійських) стрічок.

Відділ культури Броварської міської ради прозвітував про лекцію на «Фейсбуці». Але допис викликав хвилю обурення в коментарях, тож його видалили.

 

Керівник відділу Катерина Мелікова зазначила, що допис зник саме через суспільний резонанс, а не через визнання помилки.

Зі слів очільниці відомства, книжки були випущені до ухвалення декомунізаційного закону, тож під заборону не потрапляють. Водночас чиєю ідеєю було вдягти на дітей пілотки, вона не знає.

Директор Навчально-виховного комплексу (8-ї школи) Андрій Холодний підтвердив, що лекцію Володимира Дем’яненка відвідували учні двох других класів НВК. Однак про інцидент із пілотками та символікою, як запевняє педагог, він не в курсі.

Згідно із законом про засудження комуністичного і нацистського тоталітарних режимів, заборона не поширюється на книжки, видані до ухвалення закону
Згідно із законом про засудження комуністичного і нацистського тоталітарних режимів, заборона не поширюється на книжки, видані до ухвалення закону

Юрист Українського інституту національної пам’яті Сергій Рябенко розповів, що відповідно до закону про засудження тоталітарних режимів, заборона на використання зображення комуністичної символіки та георгіївських (гвардійських) стрічок не поширюється на бібліотечні фонди.

Однак у цьому випадку, ймовірно, йдеться про навмисне публічне демонстрування обкладинок книжок у потрібному контексті, що може підпадати під заборону.

Він також зауважив, що ця символіка на радянських орденах не заборонена, але лише на їхніх оригіналах, а не підробках, муляжах і зображеннях будь-де.

Як повідомлялося, 63% міського населення України підтримують рішення про визнання квітки червоного маку за офіційний символ пам’яті за полеглими у Другій світовій війні в Україні.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.