Більшість містян підтримує червоний мак як символ пам’яті про Другу світову війну

63% міського населення України підтримують рішення про визнання квітки червоного маку за офіційний символ пам’яті за полеглими у Другій світовій війні в Україні.

Проти висловилися 16% респондентів, решта 21% не мали відповіді. Такими є результати дослідження Online Track 2019 соціологічної компанії Kantar TNS.

 
FB Kantar TNS Ukraine

Квітка червоного маку є символом Дня перемоги над нацизмом для 48% опитаних. Георгіївська (гвардійська) стрічка символізує Перемогу лише для 19%. Також учасники опитування називали символами 9 травня і червоний прапор, і гвоздики, і ветеранів, і нагороди.

Дослідження проводилося серед міського населення України (окрім окупованих територій та зони ООС) обох статей віком 18—55 років, які є користувачами Інтернету. Вибірка складала 1000 респондентів, квота за статтю, віком, регіоном і розміром населеного пункту.

Нагадаємо, традиція використання в публічному просторі квітки червоного маку на День пам'яті та примирення й День перемоги над нацизмом з'явилася у 2015 році з ініціативи Українського інституту національної пам'яті. Автором дизайну символу став Сергій Мішакін. 

Докладніше про це читайте:

Маки пам’яті. Як народжувалася традиція

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.