Проспектів Бандери і Шухевича в Києві більше нема

Окружний адміністративний суд міста Києва скасував рішення Київради про перейменування проспектів Московського й Ватутіна на честь Степана Бандери і Романа Шухевича.

Про це повідомляє “Новинарня“, з посиланням на депутата Київради від фракції “Свобода” Юрія Сиротюка.

“…Окружний адмінсуд міста Києва. Суддя Чудак Олеся Миколаївна, до речі, суддя що переслідувала майданівців, скасувала рішення Київради щодо перейменування проспектів Степана Бандери і Романа Шухевича в Києві”, – написав Сиротюк на своїй сторінці у Facebook.

“Але як би не чудив Адмінсуд, проспектам Бандери і Шухевича в Києві бути. Попереду апеляція, а якщо потрібно – і Верховний Суд. Ми не дамо нікому зневажати наших героїв!” – наголосив Сиротюк.

Він зазначив, що позивачем у цій справі виступає громадська діячка проросійського спрямування Олена Бережна, мати покійної депутатки від Партії регіонів Ірини Бережної.

Іншу сторону представляв адвокат Дмитро Біловчук.

 
Фото судового засідання опублікував у соцмережі Сергій Мазур

Справа про перейменування проспектів тягнеться з жовтня 2016-го (для Бандери) та липня 2017 року (для Шухевича).

“Незаконне”, на їхню думку, рішення Київської міської ради оскаржують громадські організації “Антифашистська правозахисна ліга” та “Єврейська правозахисна група”, представницею яких у суді виступає Олена Бережна.

Рішення ОАС прокоментував голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

“Ще одна спроба реваншу. Тепер у Києві. Суд частково задовольнив позовні вимоги, скасував рішення про перейменування проспектів Московського на Бандери і Ватутіна на Шухевича. Повний текст з мотивацією буде за 5 днів. Отримаємо повний текст, будемо подавати апеляцію. Боротьба триває!” – зазначив В’ятрович.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.