У Чернігові археологи знайшли фортифікації XVIII століття. ФОТО

Під час розкопок нижньої частини Валу в Чернігові археологи знайшли залишки фортифікаційної споруди - редану XVIII сторіччя і рову часів Київської Русі.

Археологічні дослідження проводяться в контексті робіт з капітального ремонту «нижнього» Валу, повідомляє місцеве видання «Високий вал» із посиланням на телеканал «Дитинець»

Раніше було демонтовано два старі фонтани. На місці котловану одного із фонтанів здійснюються археологічні дослідження, у яких беруть участь науковці Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».

 
Сергій Черняков,  «Чернігів стародавній»

«Якщо брати стародавню топографію, він (фонтан — ред.) розташований прямо в стародавньому рову Тобто це фортифікаційні споруди. Ви можете бачити залишки насипу валу давньоруського. І тут був рів. Але є тут ще цікава річ. стінка, яку ми там бачили, на початку-середині XVIII століття тут відбувалася реконструкція фортеці. Фортеця була перебудована за європейськими зразками і була змінена її конфігурація».

У розкопі зафіксували залишки давньоруського рову і насипу редану.

«Це така фортифікаційна споруда, яка виступала частково за межі основного Валу для найкращого огляду і прострілу. І у XVIII столітті Вал трохи висунули вперед, відповідно і рів. І тут ми зафіксували якраз конструкцію цього редану XVIII століття, де був окремий допоміжний насип і укріплення за допомогою викладенням дерном», - каже старший науковий співробітник Тетяна Новик.

 
СЕРГІЙ ЧЕРНЯКОВ,  «ЧЕРНІГІВ СТАРОДАВНІЙ»

Залишки дерну можна побачити у формі сходинок. Викладали його щільними пластами, аби стінки Валу не обсипалися. Такі конструкції у Чернігові досліджують вперше. Та й взагалі, за словами археологів, для  України це рідкість. Дослідники сподіваються, що найцікавіші знахідки попереду.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.