Столичні митники вилучили 9 археологічних артефактів у посилці до Британії. ФОТО

Предмети археології, які є артефактами пшеворської та черняхівської археологічних культур, а також часів Київської Русі, митниками вилучені під час перевірки міжнародного поштового відправлення, яке прямувало з Києва до Великобританії.

Про це повідомила Київська митниця Держмитслужби, передає Інтерфакс.

 

В поштовому відправленні містився згорток з дев'ятьма наконечниками, щільно обмотаний фольгою та поліетиленовою плівкою. В декларації зазначалося, що до Великобританії прямують репліки для декору.

За висновком експертів, виявлене виявилося предметами археології, що є історичною та культурною цінністю.

Один з виявлених залізних наконечників списа довжиною 26,5 см належить до пшеворської археологічної культури (поширеної, зокрема, на території Закарпаття, Мармарощини та Галичини) та датується кінцем І – серединою ІІІ ст.

 

Інший залізний наконечник метального списа-дротика довжиною 12,7 см належить до черняхівської археологічної культури (поширеної, зокрема, в лісостеповій України на сході між Сіверським Донцем та Дністром, та на заході між Прутом і вздовж Бугу). Датується кінцем ІІІ - початком V cт.

Чотири автентичні залізні наконечники списів довжиною 20-26,8 см належать до доби Київської Русі та датуються кінцем XI-XIII ст.

 

Три залізні наконечники списів довжиною 17,5-27 см належать до XIV-XVI ст.

Складено протокол про порушення митних правил за ст. 472 Митного кодексу України, артефакти вилучено.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.