У Луцьку на території знесеної садиби знайшли фрагменти скіфського посуду. ФОТО

У центрі Луцька на території знесеної у квітні історичної садиби знайшли фрагменти посуду, ймовірно, скіфського періоду.

Про це розповів учасник Волинської археологічної експедиції Інституту археології НАН України, науковий працівник Охоронної археологічної служби Віктор Баюк на своїй сторінці у Facebook, повідомляє Локальна історія.

 

За його словами, Волинська археологічна експедиція Охоронної археологічної служби України провела дослідження в центральній частині Луцька. Раніше там була садиба часів Волинського воєводства, яку знесли у квітні.

Під час розкопок дослідники виявили матеріали ранньомодерного, пізньосередньовічного та давньоруського часу.

"Справжнім відкриттям стали фрагменти кераміки ранньозалізного часу, майстерно реставровані до цілих форм колегою Олексієм Войтюком. Знахідки, імовірно, належать до скіфського періоду, що датується серединою І тисячоліття до нашої ери", – написав Баюк.

 

Також він зазначив, що люди, які користувалися цим посудом, жили приблизно за 2400 років до будівництва садиби. Окрім того, учасники експедиції підкреслили, що, скоріш за все, посуд використовувався у побуті як столові предмети. На ньому немає ознак, які б вказували, на те, що знахідки могли мати якесь культове призначення.

 

Археологи переконані, що артефакти підтверджують заселення первісного вододільного пагорба між річками Стир та Сапалаївка у Луцьку, а також необхідність археологічного супроводу робіт у межах історичного міста.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".