Зеленського запитали: чи Бандера є героєм?

«Українська правда» взяла інтервʼю у Володимира Зеленського. Серед іншого він відповідав і на запитання на історичну тематику

 
Українська правда

Журналісти "Української правди" розпитали президента про його ставлення до Степана Бандери.

На пряме запитання Зеленський відповів "у мене не може бути ставлення до таких людей, до таких подій за тих часів", оскільки він тоді не жив.

Стосовно того, чи є Степан Бандера героєм діючий президент розповів "Я виріс на Дніпропетровщині, де нам з самого початку ще за радянських часів казали хто такий Бандера. І він не був другом для України. Потім, коли була уже незалежність України усі піднімали це питання, ми читали, що ми... Він був одним із тих людей, які боролися за незалежність України".

Разом з тим, Президент вважає, "що всі люди, які захищали незалежність України, – є її синами, є її дійсно героями".

Також Зеленський заявив про відсутність спільного розуміння історії українцями: "нема такого, що народ точно зрозумів, ось нас обʼєднують такі сторінки, такі герої, такі люди".

При цьому, він вважає, що "дідам, які воювали з фашистами" треба дати час "зрозуміти, що відбувалось". І одночасно: "Навіщо їх змінювати?".

Під час запису інтерв'ю Зеленський постійно повторює "Бендера" замість "Бандера".

Президента також запитали про історичні постаті, які його захоплюють. Зеленський назвав двох осіб: Леоніда Кравчука та Богдана Хмельницького.

"Я дуже поважно відношусь до Кравчука. Він дав Україні незалежність. Щоб там не було. Багато всього кажуть. 

Але хто такий Кравчук сьогодні? Він – перший президент України. Зрозуміло, що люди підтримали на референдумі. Все це зрозуміло. Але…" - сказав Зеленський.

У Богдана Хмельницького діючий президент відмітив "дипломатію, перемовини й хитрість". І при цьому зауважив, що козацький гетьман "щось домовився, комусь продався". І "все це, знаєте, дрібниці, з яких не складається історія України".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.