Врятуймо могили українських героїв

Керівник проєкту „Врятуй могилу героя” Тарас Піняжко звертається до родин українських героїв, похованих в Австрії

Українська скавтська організація Пласт у Австрії за проєктом "Врятуй могилу героя" розшукує членів родин похованих у Австрії видатних українців, оренда могил яких закінчилась та потребує проплати на наступні 10 років (могили в аварійному стані).

Центральне кладовище у Відні
Центральне кладовище у Відні

Відень:

1. Антін Рак (1876-1958), Софія Рак-Скобельська (1881-1963) і Ярема (1941-1944). Родинний гробівець. Hernalser Friedhof. Оренда і ремонт.

2. Дмитро Равич (1900 -1942). Zentralfriedhof. Орен­да і встановлення хреста.

3. Станіслав Старосольський (1889 -1962). Zentral­fried­hof. Оренда і ремонт.

4. Олександр Крохмалюк (1864 -1938). Ottakringer Friedhof. Ремонт.

5. Олександр Кулачковський (1865-1929). Zentral­friedhof. Ремонт.

6. Василь Черський (1870-1946). Zentralfriedhof. Ремонт.

Грац:

7. Володимир Залозецький-Сас (1896-1959). St. Leonhard Friedhof. Оренда і встановлення хреста.

Інсбрук:

8. Д-р Олександр Рибачевський. (1890 – 1963). Westfriedhof Innsbruck. Оренда і встановлення хреста.

За детальнішою інформацією просимо звертатись на адресу Пласту у Австрії: Ukrainischer Pfadfinderbund in Österreich PLAST, Fred Zinnemann Platz 2/1/19, 1030 Wien, Österreich Austria. Електронна пошта: plast.in.austria@gmail.com. Сторінка в Інтернеті: www.plast.or.at.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.