АНОНС: "Історичні культури Польщі та України. Про джерела непорозуміння між сусідами"

Центр міської історії запрошує на дискусію та презентацію двох книг, що постали в результаті польського-українського міжнародного проекту "Історичні культури Польщі та України в процесі змін"

Центр міської історії запрошує на дискусію та презентацію двох книг, що постали в результаті польського-українського міжнародного проекту "Історичні культури Польщі та України в процесі змін", що його провадив Collegium Civitas та Інститут політичних наук Польської академії наук за підтримки Національного центру науки (Краків), у співпраці із Центром міської історії.

 

Це видання "Історичні культури Польщі та України. Про джерела непорозуміння між сусідами" / (За ред. Томаша Стриєка та Володимира Склокіна. Варшава: Scholar; Collegium Civitas, 2021) та "Історичний дискурс у мас-медіях. Репрезентації минулого в польській та українській медіасфері" (За ред. Барбари Марковської. Варшава: Scholar; Collegium Civitas, 2021). Обидві книги вийшли польською мовою. Перша планується також до друку англійською та українською.

Дослідження стосувалися не лише пам'яті на рівні цілого суспільства та практик комеморації, але і ролі шкільної освіти, дебатів публічних інтелектуалів, та дискурсів медій. Насправді, чи настільки вже глибокими є непорозуміння між поляками та українцями щодо історичного минулого?

Для участі в події, будь ласка, зареєструйтесь.

Робочі мови – українська, польська. На події буде забезпечений синхронний переклад.

Дискусія і презентація книг за участі:

  • Томаш Стриєк, Інститут політичних наук Польської академії наук / Collegium Civitas
  • Володимир Склокін, Український католицький університет
  • Гжегож Мотика, Інститут політичних наук Польської академії наук
  • Йоанна Конєчна-Саламатін, Варшавський університет
  • Барбара Марковська, Collegium Civitas
  • Ярослав Грицак, Український католицький університет
  • Леонід Зашкільняк, Львівський національний університет ім. І. Франка
  • Данило Судин, Український католицький університет






Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.