Всеукраїнський рейтинг «Книжка року» оприлюднив короткий список номінантів

Лауреат у номінації "Минувшина" буде названий наступного місяця

 

Короткий список номінації "МИНУВШИНА" / популярні видання / історична публіцистика:

Володимир В'ЯТРОВИЧ. Нотатки з кухні "переписування історії". – К.: Наш формат, 528 с.(п)

Сергій ГРОМЕНКО. Скоропадський і Крим. Від протистояння до приєднання. – К.: Наш формат, 352 с. (п)

Детокс. – К.: Українська прес-група, 784 с. (п)

Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923. Енциклопедія у 4 томах. – Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 688+832+576+688 с. (п)

Ніл МАКҐРЕҐОР. Історія світу в 100 предметах. – К.: Наш формат, 616 с.(п)

Московська окупація Галичина 1914–1917 рр. у свідченнях сучасників. – Л.: Апріорі, 528 с.(п)

Наталя СТАРЧЕНКО. Українські світи Речі Посполитої. Історії про історію. – К.: Laurus, 616 с. (п)

Друга підномінація "Минувшини" - дослідження / документи:

Тамара ВРОНСЬКА, Олена СТЯЖКІНА. Минусники: покарані простором. – К.: Темпора, 456 с. (п)

Історія цивілізації. Україна. Том І. Упорядник Михайло Відейко. Від кіммерійців до Русі (Х ст. до н.е. – ІХ ст.); Том ІІ. Упорядник Олена Черненко. Від Русі до Галицького князівства (900–1256). – Х.: Фоліо, 586+590 с. (с)

Малоросійський приказ; Малоросійські справи; Батуринський архів. – К.: Кліо, 496+652+344 с. (п)

Володимир ПОТУЛЬНИЦЬКИЙ. Деміург. Історіософія Омеляна Пріцака. – Х.: Акта, 324 с. (с)

Лоренс РІС. Гітлер і Сталін. – К.: Лабораторія, 480 с. (о)

Олена СТЯЖКІНА. Рокада: Чотири нариси з історії Другої світової. – К.: Дух і Літера, 272 с. (п)

Судовий процес Валентина Мороза: розсекречені матеріали. – Брустурів: Discursus, 704 с.(п)

Юрій ФЕЛЬШТИНСЬКИЙ, Володимир ПОПОВ. Від Червоного терору до мафіозної держави. Спецслужби Росії в боротьбі за світове панування (1917–2036). – К.: Наш формат, 624 с.(п)

Третя підномінація "Минувшини" - біографії / мемуари:

Роман ГОРАК. Андрей Шептицький. Біографія. – Л.: Апріорі, 896 с. (п)

Роман КОВАЛЬ, Юрій ЮЗИЧ. Микола Міхновський. Спогади, свідчення, документи. – К.: Видавництво Марка Мельника, 944 с. (п)

Карл Ґустав МАННЕРГЕЙМ. Мемуари. Том 2. – Л.: Астролябія, 624 с.(п)

Ґолда МЕЇР. Моє життя. – К.: Наш формат, 424 с. (п)

Аліна ПОНИПАЛЯК. Останній командир УПА. Життя і боротьба Василя Кука. – К.: Наш формат, 256 с. (п)

Том СЕГЕВ. Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну. – Х.: Фоліо, 796 с.(п)

Юрій ШАПОВАЛ, Олександр ЯКУБЕЦЬ. Служитель залежности: Володимир Щербицький за обставин часу. – К.: Критика, 512 с. (п)

Лауреат буде названий наступного місяця.




Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.