Спецпроект

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Танковий етюд в рожевих тонах

Події останніх місяців призвели до того, що поєднання слів "Прага" та "пам'ятник" у новинній стрічці наразі більше апелює не стільки до споруд часів Карла IV чи величних барокових пам'яток, скільки до монументів, присвячених подіям останньої світової війни

Операція Anthropoid

На світанку 18 червня 1942 року в центрі Праги почався незвичний рух. Неподалік Карлової площі, навколо церкви святого Карла Боромейського по вулиці Рессловій збиралися загони CC та гестапо. Понад сім сотень німців під командуванням 17 офіцерів взяли церкву в подвійне кільце. Під першими сонячними променями о пів на п’яту ранку мав розпочатися бій з наперед відомим переможцем

Роман Кирчів: «Як намагалися мене заарканити»

Склалося так, що з юних років я опинився у полі зору чи не найзловіснішого витвору більшовицької тоталітарної системи, її органів безпеки. Вони намагалися зробити мене своїм прислужником і за непокору переслідували та всіляко шкодили і пакостили мені.

«Люди бігли і голосили: «Навічно!» - спогади спецпоселенки з Полтавщини

Уже 45 років Ольга Янкевич, уродженка Луцька, мешкає на Семенівщині. Проте назавжди запам’ятала січень 1950-го, коли їй із родиною довелося надовго залишити Україну. Її, тоді 9-річну дівчинку, разом із старшою сестрою, мамою і бабусею, комуністична влада зарахувала до «ворогів народу» і виселила на спецпоселення до Сибіру.

Ерцгерцог та шпигун у київській тюрмі. Справа Василя Вишиваного

Вільгельма Габсбурга, або Василя Вишиваного, вже навряд чи можна віднести до незаслужено забутих постатей вітчизняної історії. Фігура австрійського ерцгерцога, який відчув себе українцем, останніми роками привертає чимало уваги. Йому присвячені не лише наукові публікації, а й художній роман та навіть опера на лібрето Сергія Жадана. При цьому якщо про Вільгельма на чолі Українських січових стрільців у 1918-му пишуть багато, то про Вільгельма як київського в’язня 30 років потому – значно менше.

"За нашу і вашу свободу!". 25 книг, які треба прочитати про українських політв'язнів

17 травня в Україні відзначають день пам'яті жертв політичних репресій. Встановлено цю дату указом президента Віктора Ющенка у 2007 році. Пропонуємо читачам перелік книг з історії визвольного руху, написаними колишніми дисидентами та про них. Сьогодні не тільки день жалоби, але й день шани тих, хто наближав волю.

«Радянський уряд, проводячи політику нейтралітету…»: як СРСР «гібридно» воював у Другій світовій

На початку ХХ століття більшовицька Росія здійснила проти України дві «гібридних» агресії. Результат виявився доволі вдалим – до 1921 року Східна Україна опинилася під радянською окупацією. Тому випробувавши «гібридні елементи» на нашій території та переконавшись у їхній дієвості, більшовики використали набутий досвід проти інших держав. Зокрема, під час Другої світової війни

Іван Богдан: «При німцях батько працював бургомістром 11 сіл»

92-річний олімпійський чемпіон Риму-1960 з греко-римської боротьби Іван Богдан у розмові з Максимом Розенко розповів, чому його батько працював бургомістром 11 сіл у Другій Світовій війні, як німецький комендант рятував місцеву молодь від вивезення до Німеччини і яким чином жорна сталінських репресій минули батька після того, як в їх село Дмитро-Білівка повернулася радянська влада

Франко і Первомай. До 130-ліття першої маївки на українських землях

1 травня – День праці – належить до тих свят, які, попри «дорадянське» чи й «нерадянське» походження, на пострадянському просторі все ще міцно асоціюються з радянськими «червоними днями календаря» (як, скажімо, і 8 березня). У попередньому реченні аж надто багато радянського (хоча й з різними префіксами); проте не менше його і в символічних кодах, ритуалах і практиках святкування цього дня, який у масовій свідомості втратив первісний сенс боротьби за робітничі права та інволюціонував від Дня солідарності трудящих – до Дня садіння бараболі та смаження шашликів на природі. Та починалося все геть інакше…

Марта Богачевська-Хомяк: “Українці, які не бачать позитивних змін, не знають свого власного життя”

Марта Богачевська-Хомяк – американка українського походження, історикиня, дослідниця жіночого руху та суспільних процесів y Галичині в XIX, інтелектуального життя дореволюційної Росії. Громадська діячка й активіст українського жіночого руху в США, колишній віце-президент Союзу українок Америки, директорка програми академічних обмінів імені Фулбрайта в Україні (2000 – 2006 р.р.) та член НТШ.

Вечір п'ятниці. Останні години перед Чорнобилем

«Я маю кілька питань, багато питань», — пролунав схвильований голос Трегуба. «Це не телефонна розмова. Без мене не починайте», — коротко відповів Дятлов. Ще через деякий час наче нізвідки зателефонував начальник Дятлова, сам Микола Фомін — він також наказав Трегубу не починати без Дятлова. Зміна нарешті була готова приступити до зупинки реактора. Ураховуючи, що це випробування мало зайняти трохи менше ніж дві години, Трегуб розраховував завершити все до кінця своєї зміни, тобто до півночі 25 квітня. Вони мали поквапитися. Та де ж був Дятлов?

Луцькі листівки для Крип'якевича: як євреї допомогли українцям

У ці квітневі дні 1916 року, коли у світі тривала Велика війна, галицький вчитель Михайло Таранько надіслав з прифронтового Луцька до ще поки габсбургського Львова на адресу молодого історика та педагога Івана Крип’якевича кілька листівок. Одна з них була виготовлена в місцевій друкарні Герша Лібермана та датована 7 квітня. На її лицевій стороні містилося традиційне зображення Луцького замку. На звороті відправник повідомляв про відкриття школи в с. Теремне та просив адресата надіслати кілька портретів Тараса Шевченка, портрет Франца Йосипа І та карту українських земель…

Про першу українську поетку, шляхетську честь та князівську репутацію

Антології давньої української поезії традиційно розпочинають із сатиричного віршика, автором якого виступає волинський шляхтич Ян Жоравницький, а чи, що більш інтригуюче, його дружина Олена Коптівна. Цей перший зразок світської версифікації 1575 р., як стерджують, віднайшов серед судових записів знаний історик кінця XIX – початку XX ст. Орест Левицький.

В епідемічному бараці: пандемія та диктатура в українській літературі 1920 року

«Посадовці попередили нас, що слід мати запас усього необхідного на місяць. Ми з Зельдою запаслися червоним вином, віскі, ромом, вермутом, абсентом, білим вином, хересом, джином, і, о Господи, про всяк випадок ще й бренді. Моліться за нас».

«Війни пам'яті»: як Путін в Єрусалимі свій бенефіс провів і навіщо йому перенесення перемоги над Японією

Кремль тримався до останнього перед обличчям неминучого, але чотири дні тому з виступу Володимира Путіна стало відомо, що параду в Москві 9 травня не буде. Пандемія внесла свої корективи в плани по конвертації символічного капіталу перемоги над Німеччиною в легітимацію режиму як усередині країни, так і на міжнародній арені.

Нові проблеми старих храмів

Увечері 25 березня 2020 року в середовищі пам’яткоохоронців і поціновувачів української спадщини поширилася звістка, яка на добу затьмарила сумні коронавірусні хроніки: збудований у стилі ар-деко храм у селі Черниця Миколаївського району Львівщини розібрали на цеглу

Тамара Скрипка: Пам’ять, що долає океани й час

«Наше завдання — виробити спільну стратегію інтегрування здобутків діаспори в материкову науку», — Тамара Скрипка, хранителька фондів Музею-архіву імені Дмитра Антоновича УВАН у США

Американська мрія Мілоша Формана

«Передай цю записку мамі, добре?» - Рудольф Форман простягнув клаптик паперу своєму восьмирічному синові Мілошеві. Дитина була щаслива, адже це означало, що сьогодні його звільнять з уроків. Хлопчина побіг зі школи додому, не надавши особливого значення дивній розмові з батьком у шкільному коридорі. Незважаючи на те, що біля батька стояли двоє чоловіків в шкіряних плащах, він запевнив сина, що все в порядку. На дворі була весна 1940-го року, Чехословаччина була окупована німцями. Більше свого батька Мілош Форман ніколи не бачив.