"Час був і нам лишати Мерефу. Люди сідають за Святу Вечерю. Місцеві большевики стріляють по нас з-поза хат. Женемо ми коней ще з одним. Спішимо на збірний пункт. А тут баба з мискою напоперек дороги. Затримали коней. Уже й слинка нам потекла, простягаємо руки... А баба щось плеще про "сєвєрних братьєв", що винесла це на привітання.
— Вдавилася б ти тим і з твоїми "сєвєрними братьямі" — стара відьма! Розкотилися пиріжки, чи що там баба мала по снігу..." - цю не зовсім різдвяну історію про 24 грудня 1918 року у Мерефі з пам'яті записав на папері Валентин Сім'янців далеко на чужині

Українці тут були, починаючи з 1415 року. І український рух тут завжди був дуже сильний, активний. В 1910 році був створений Український клуб. Перша в Наддніпрянській Україні Просвіта була створена в 1905 році. Ще в Києві не було Просвіти, а в Одесі вже була. Одеських українців називали радикалами у порівнянні з іншими – київськими чи харківськими. Адже одесити бачили перспективу у самостійницькому русі. І тому у 1917-20-х роках вони були напрочуд активними. Багато з них загинули у боротьбі за це.
Українською мовою першу книжку в Одесі видали 1835 року. Перша пісня про Одесу українською мовою зафіксована в 1850-х роках, вона називалась "А в Одесі добре жити". Без Одеси нема України

Оскільки це Нобелівська премія миру під час війни, то я дозволю собі звернутися до людей у різних країнах світу із закликом до солідарності. Ви не маєте бути українцями, щоб підтримати Україну. Достатньо бути просто людиною

16 жовтня 1918 року останній імператор Австро-Угорщини Карл зрікся престолу, що стало початком розпаду імперії. Почалася боротьба за владу над Львовом між українцями та поляками. Міська електрівня на Персенківці та міська газівня визнавалися сторонами нейтральними. За домовленістю ці заклади були оголошені екстериторіальними, а їх працівники забезпечувалися відповідними посвідченнями із правом вільного пересування містом. Нейтральність електрівні та газівні забезпечували спеціальні комісії, де було по троє українців та поляків, які постійно перебували на підприємствах. Утім, під час авіанальоту на позиції українських військових польський літак випадково скинув бомбу на електровню

Філателістична ситуація в Україні станом на 1991 рік була майже революційною: СРСР практично немає, а марки є. Україна є, а своїх марок практично немає. Це створювало для країни одночасно і проблеми, і можливості. Підготовка до створення своєї, української марки почалася ще у 1990 році. Поштовхом стало ухвалення Декларації про державний суверенітет Верховною Радою УРСР 16 липня 1990 року

У листопаді 1922 року відбулося відкриття гробниці Тутанхамона. Відкриття зробило всесвітньо відомими трьох осіб: археолога Говарда Картера, британського лорда Джорджа Герберта, п’ятого графа Карнарвона і царя Тутанхатона-Тутанхамона. Нині Тутанхамон - мабуть, найвідоміший цар Стародавнього Єгипту в світі. І без перебільшення можна сказати, що це було відкриття, що вразило та змінило світ. Про саме відкриття, його перебіг, основні постаті дослідників, що були тут задіяні, як і про царя Тутанхамона написано гори наукової, науково-популярної, геть популярної літератури, романів та різних творів містично-окультної літератури. Також знято багато фільмів, створено радіопрограми, телепередачі, серіали. Існує ціла індустрія ігор, прив’язаних до цієї події та ще багато іншого

Свисток! І матч розпочався! Мільйони глядачів на стадіонах і біля телевізорів слідкують зараз за перебігом чемпіонату світу у Катарі. Вболівають, роблять ставки, слідкують за статистикою, вираховують переможців, діляться емоціями, скуповують футболки, шарфи, прапори і … марки

Нині, під час повномасштабної війни з РФ, Україна поступово позбувається російсько-радянського ідеологічного впливу, відновлює пам'ять про свою справжню історію та відроджує пам'ять про пантеон героїв і традиції українського війська різних часів. Серед сучасних підрозділів механізованих військ Збройних Сил України є бригади, що названі на честь знакових постатей періоду національно-визвольної боротьби 1917-1921 років

Меморіалізація покликана зберегти пам'ять про важливі події минулого, аби згуртувати сучасників довкола неї та сформувати спільне сприйняття минулого. Зазвичай підходи такої пам'яті, які домінують і нині, фокусуються на одній стороні конфлікту або ж на певній "бінарній опозиції": "свої – чужі", "жертви – злочинці", "герої – вороги". Загиблі подаються емпатійно як національні герої, мученики або жертви. При цьому знеособлюється їх індивідуальність і реальні історії приглушуються, а їх кривдники, вороги та злочинці дегуманізуються.
За такого підходу жертовність і смерть усіляко виправдовуються та героїзуються, а складні питання не порушуються ані в політичному, ані в публічному дискурсі

Список діячів українського національно-визвольного руху, яких наприкінці Другої світової війни планували ліквідувати за вказівкою з кремля сталінські спецслужби, поповнився ще однією особою. До Андрія Мельника, Степана Бандери і Миколи Капустянського, про плани стосовно убивства яких нещодавно стало відомо з архівних документів розвідки, нині долучився Олег Кандиба (псевдонім – Ольжич) – один із лідерів Проводу українських націоналістів, громадсько-політичний діяч, поет, археолог. Розсекречені документи Галузевого державного архіву СЗР України проливають світло на те, як це відбувалося

Гард з його прилеглими землями увійшов до складу Запорозьких земель під протекцією Російської імперії у 1774 році. З цього часу історична назва Гард поступово зникла з імперської топоніміки, а сам край занепав. За деякими відомостями останні козаки були вигнані з лівого на правий берег Бугу, де з часом виникло село Гардове (нині - Богданівка). Ім’я та історія цього воєнного, духовного та торговельного центру Бугогардівської паланки на кілька сторіч стають небажаними в російській, а згодом совєтській історії, та піддаються забуттю.
Чи зможемо ми перервати його зараз?

Давно звернув увагу, що в багатьох ічкерійських документах 1990-х років наголошується на незаконності Біловезьких угод і взагалі того, як припинив існування Радянський Союз. Чеченські автори ставили під сумнів юридичну процедуру набуття незалежності союзними республіками, що парадоксальним чином їх зближує з ортодоксальними комуністами та російськими імперцями, які так само не визнають легітимності розпаду СРСР

Повномасштабне російське вторгнення застало Марчелу в Києві. Тоді й з'явилася ідея – створити шрифт на основі літерацій (мальованих шрифтових композицій) головного художника УПА Ніла Хасевича. Допрацьовувати гарнітуру довелося спершу у Львові, а, згодом, і за кордоном. Тепер шрифт "Воля" використовує Генштаб України, наші воїни на передовій, музичні гурти та навіть власники забігайлівок

5 липня 2022 р. завершився судовий процес про заборону КПУ, який тривав із 2015 р. Восьмий апеляційний суд України (м. Львів) ухвалив постанову:"заборонити діяльність Комуністичної партії України". Парадокс, але рішення це було ухвалено саме в 104 річницю першого з’їзду КП(б)У. Хоч в постанові суду мова, звісно, про іншу партію, що була утворена в 1993 році після заборони КПУ в складі КПРС рішенням Президії Верховної Ради України від 30 серпня 1991 р. Але й сама новітня КПУ на чолі із Петром Симоненком досить довго добивалася навіть в судовому порядку визнання себе юридичною спадкоємицею саме тієї партії, заснованої в 1918 році. Тому логічно звернутися до історії

26 жовтня 1947 року о 16:05 із залізничної станції Заболотів до Караганди вирушив ешелон під номером 20040. На станції Львів до нього приєднали ще чотири вагони. Це був потяг, яким фактично завершився «польовий» етап депортації «Запад»

Мабуть, чи не кожен львів’янин, коли його запитати: коли і ким був заснований Львів, тут-же відповість: у 1256 році князем Львом або його батьком королем Данилом Романовичем. І... будуть неправі. Бо, під 1256 роком знаходиться лише одна із ранніх (і, далеко не перших) згадок про Львів

15 жовтня 1959 року агент КДБ Богдан Сташинський убив у Мюнхені Степана Бандеру. Але то була не єдина спецоперація радянських спецслужб із ліквідації одного з лідерів українських націоналістів. Дослідники згадують про сім (дехто навіть про десять) замахів, які від кінця 1940-х до 1959 року готувалися на нього. Водночас до сьогодні інформації про підготовку органами НКДБ наприкінці 1944 року першої операції з ліквідації у Берліні Степана Бандери не було. Ці відомості, зокрема план спеціальних заходів 4 управління НКДБ УРСР знайдено у Галузевому державному архіві Служби зовнішньої розвідки України

Для жителів багатьох наших міст уже звичними стали «байкери» (від анг. від bike – motorbike – motorbicycle тобто мотоцикл) – кремезні мотоциклісти в чорних шкіряних куртках з дивними нашивками. Періодично вони проїжджаються вулицями та бентежать гучним ревом моторів випадкових перехожих. Безумовно «байкерство» є витвором американської культури, яка впевнено завойовує світ та трансформується. При цьому численні мотоклуби (Motorcycles Club) намагаються виділитися оригінальністю, створенням власних традицій та легенд. Частиною цього процесу може бути розповідь про волинського «байкера» на псевдо «Олег», який вісімдесят років тому створював Українську повстанську армію

Символічно, що три бригади морської піхоти Військово-морських сил України носять імена видатних українських командирів ХХ століття. Михайло Остроградський, Михайло Білинський, Олексій Алмазов — їхні імена й загалом тему українізації Чорноморського флоту, заснування підрозділів морської піхоти та артилерії всіляко замовчували у період радянської окупації, адже це прямо суперечило міфам про російський південь

Перелік видань англійською мовою, які дають можливість зрозуміти історію України від найдавніших часів до сьогодення