Вони захоплюються тим соціяльним раєм, що має бути в СССР за 50 або 100 років, і не бачать того жахливого пекла, в якому тепер загибають і вимирають міліони совєтського населення. Ніколи й ніде людська гідність не були так принижені та збезчещені, як у сутінку большевицької ГПУ. А проте европейське сумління ані разу не запротестувало проти дикунства большевицької політики.

«…є північний сусід, котрий привласнив усі надбання колишнього Радянського Союзу і відмовляється від усіх злочинів, скоєних цим Союзом. І цей сусід постійно висуває територіальні і культурні претензії до незалежної України. Тиск здійснюється поки що на інформаційному фронті, але Україну напевно чекають серйозні випробування».

Я не можу мовчати, коли у ХХI столітті спалюють книги про Голодомор, сприймаючи це як моторошний Голокост у дії. Нацисти в Німеччині спочатку палили книги, а потім спалювали людей. Книжки спалюють в окупованих Криму та Донбасі, а на полях боїв заживо горять "брати слов'яни" - ось вам наслідки реанімації сталінізму, заперечення Голодомору та ревізії минулого (рос.).