Спецпроект

1504: статуя Давида Мікеланджело зайняла місце, передбачене першим проектом

Ботічеллі виступав за те, щоб Давид стояв на соборі, а Леонардо да Вінчі, наголошуючи на громадському значенні скульптури, пропонував перенести її до міської ради. Зрештою, зробили останнє.

Скульптура Давида роботи Мікеланджело спершу мала бути однією з дванадцяти в ряду вітхозавітних персонажів, які б оточували кафедральний собору у Флоренції. Однак робота 26-річного скульптора була визнана шедевром і викликала суперечки між провідними флорентійськими митцями того часу.

Ботічеллі виступав за те, щоб Давид стояв на соборі, а Леонардо да Вінчі, наголошуючи на громадському значенні скульптури, пропонував перенести її до міської ради. Зрештою, зробили останнє.

Давид, зосереджений перед вирішальною сутичкою з Голіафом, став символом боротьби флорентійських громадян проти тиранії. Водночас з цієї скульптури, напевно, зроблено зліпків найбільше від інших витворів мистецтва.

Напередодні Міжнародного тижня культурної і природньої спадщини "Флоренція 2010" місто вирішило встановити точні фібергласові копії шедевру в тих місцях, за які йшла суперечка в 1504 році, коли Мікеланджело завершив роботу.

Одне з цих місць - кафедральний собор. Встановлення копії і реакцію гостей міста і показує це відео.

Оригінальна статуя з 1873 року стоїть у флорентійській Академії мистецтв.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.